Талкотт Парсонс
Толкотт Парсонс (англ. Talcott Parsons; 13 грудня 1902, Колорадо-Спрінгс — 6 травня 1979, Мюнхен) — американський соціолог, лідер напрямку структурного функціоналізму, один із засновників соціальної антропології та теоретичної соціології.
Біографія[ред. | ред. код]
Освіту отримав у Емгерстському коледжі, Лондонскій школі економіки, Гейдельбергскому університеті. У 1926 захистив дисертацію, присвячену розвитку поняття капіталізм у німецькій соціології (зокрема в працях Макса Вебера та Зомбарта). З 1927 року викладав соціологію та економічну теорію в Гарвардському університеті, де заснував школу теоретичної соціології (Гарвардська соціологічна школа). У 1949 році обирався президентом Американської соціологічної асоціації.
Родина[ред. | ред. код]
Його батько служив у Єльській семінарії і був посвячений у сан конгрегаціоналістської церкви. У день народження Толкотта Едвард Парсонс був викладачем англійської в Колорадському коледжі та віце-президентом цього коледжу. Батька Толкотт Парсонса можна охарактеризувати як ліберала як у теологічних, так і в соціально-політичних питаннях. Водночас без жодного натяку на ортодоксальність, це була родина яка була глибоко занурена у пуританську та кальвіністську традиції. Родина Парсонсів є однією із найдавніших у американській історії, їхні пращури були одними з перших, хто прибув з Англії у першій половині 17 століття.
Навчання[ред. | ред. код]
В Емгерстському коледжі Толкот вивчав біологію та філософію, з початку він тяжів до медичної кар'єри, на яку його надихав старший брат Чарльз Едвард Парсонс. Окрім власних курсів, де він був одним з перших, він також відвідував заняття з філософії з Волтоном Гамільтоном та Кларенс Ейрс, які відомі завдяки ідеям інституціоналізму в економічній теорії. Ще студентом Парсонс написав дві роботи, які привернули увагу до його поглядів, що значно відрізнялися від того, що викладали адепти інституціоналізму: «Теорія людської поведінки в індивідуальному та соціальному аспектах»[14] та «Біхевіористична концепція природи та моралі»[15], зокрема Парсонс відзначав що емпірично технічний та моральний прогрес є структурно незалежними процесами.
У Лондонській школі економіки він працював разом із Річардом Генрі Тоуні, Броніславом Малиновським, потоваришував із Евансом-Прітчардом, Меєр Форт, і досить зблизився з Артуром та Евелін Бернс.
У Гельдерберзькому університеті він отримав науковий ступінь доктора соціології та економіки, в цей час він працював із братом Макса Вебера Альфредом, Карлом Мангеймом, здавав екзамен Карлу Ясперсу[16]. Найбільший вплив на нього мали роботи Макса Вебера, з якими він не зустрічався до того. Саме тоді Парсонс вирішив зробити переклад праць Вебера англійською мовою.
Після року викладання у рідному коледжі Парсонс вступив у Гарвард на посаду викладача у департаменті економіки. Окрім економічних дисциплін Парсонс викладав соціальну етику та соціологію релігії. Саме Талкотт став засновником департаменту соціології.
Розвиток наукових ідей[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Encyclopædia Britannica
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ Nationalencyklopedin — 1999.
- ↑ Парсонс Толкотт // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ Енциклопедія Брокгауз
- ↑ LIBRIS — 2018.
- ↑ а б в г д (unspecified title) — С. 125.
- ↑ а б в Bell A. Encyclopædia Britannica — Encyclopædia Britannica, Inc., 1768.
- ↑ https://www.asanet.org/about/governance-and-leadership/council/presidents/talcott-parsons
- ↑ а б в Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- ↑ http://www.columbia.edu/cu/univprof/jcole/EmergenceOfAScientificSpeciality.pdf — С. 144–145.
- ↑ http://citeseerx.ist.psu.edu/viewdoc/summary?doi=10.1.1.211.8478 — С. 68.
- ↑ Geni.com — 2006.
- ↑ Talcott Parsons, «The Theory of Human Behavior in its Individual and Social Aspects» The American Sociologist Vol.27.no.4. Winter 1996. pp.13-23.
- ↑ Talcott Parsons, «A Behavioristic Concept of the Nature of Morals.» The American Sociologist Vol.27.no.4. Winter 1996. pp. 24-37.
- ↑ Alexander Stingl, The biological Vernacular from Kant to James, Weber, and Parsons. Lampeter: Mellen Press, 2009.
Література[ред. | ред. код]
- В. Танчер. Парсонс Талкотт // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.541. — ISBN 978-966-611-818-2
- Парсонс, Талкотт // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 468. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.
Посилання[ред. | ред. код]
- Парсонс [Архівовано 3 грудня 2020 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — С. 444. — ISBN 966-7492-04-4.
- Народились 13 грудня
- Народились 1902
- Уродженці Колорадо-Спрінгз
- Померли 8 травня
- Померли 1979
- Померли в Мюнхені
- Випускники Лондонської школи економіки
- Випускники Емгерстського коледжу
- Випускники Гайдельберзького університету
- Викладачі Гарвардського університету
- Отримувачі гранту Ґуґґенгайма
- Члени Американської академії мистецтв і наук
- Соціальні антропологи
- Соціологи США
- Персоналії:Колорадо-Спрінгз