Партибрејкерс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Партибрејкерс
фотографія
Partibrejkers, 2003 рік
Основна інформація
Жанр гаражний рок, панк-рок, блюз-рок
Роки 1982 до сьогодні
Країна Югославія СФРЮ
Югославія Югославія
Сербія Сербія
Звідки Белград
Мова сербохорватська
Лейбл PGP-RTB, Jugoton, Jugodisk, PGP-RTS
Склад Zoran Kostić
Nebojša Antonijević
Darko Kurjak
Zlatko Veljović
partibrejkers.net

Партибрејкерс (англ. Partybreakers) — це югославський та сербський рок-гурт з Белграду.

Історія[ред.ред. код]

80-ті[ред.ред. код]

Колектив був сформований югославськими рок-музикантами, які вже мали досвід праці у різних колективах. До першому складу входили: Зоран Костич Цане (вокал), Горан Булатович Манза - (барабани), Антон'євич - (гітара) і Любиш Костандінович (гітара). Перший публічний виступ щойностворенного колективу, відбувся на розігріві у гурту The Fifties 4 жовтня 1982 року. Реакція публіки була дуже позитивною, і хоча вони ще не мали виданого студійного матеріалу, вони вже виїздили на гастролі. Одного разу у Загребі у них відбудися п'ять концертів за три дні. Фронтмен загребського гурту Azra Бранімір Штуліч, який був звуко-інжмнером на тих виступах, під враженням від їх концерту, навіть запропонували стати продюсером їхнього дебютного альбому.

Їхньою першою виданою піснею стала "Радіо утопія", яка потрапила на компіляцію "Ventilator 202" белградської фірми PGP-RTB. Через рік світ побачив дебютний сингл - "Hiljadu godina" / "Večeras" (укр. Тисяча років/Сьогодні вночі). Тим часом, ажіотаж навколо молодого гурту склався такий, що радіо-станції взялися крутити їхні демо-записи. У червні 1984 у белградській O Studio записали свій дебютний альбом названий "Partibrejkers I". Записаного матеріалу вистачило б і на ще один альбом але Jugoton відмовився його видавати, оскількі "у своїх піснях не вистачає обурення". Невдовзі після цього барабанщик Манза впрішив залишити групу і незабаром, наприкінці 1985-го Партибрејкерс розпалися.

Знову вони збираються вже в 1986 році, з оновленим складом. Вони відіслали готові студійні наробки до кампанії PGP-RTB, але ті не були схильні видати запис. У 1987 році, вони організували два благодійні концерти, на зібрані гроші вони купили 16 тортів, які подарували дітям в дитячому домі на вулиці Zvecanska у Белграді.

Зрештою у 1988 виходе альбом "Partibrejkers II". Новий запис не відкривав перед меломанами нових горизонтів і нових шанувальників Партибрејкерсам не здобув. Слід відмітити, що у той час змінилася кон'юктура на місцевій рок-сцені: повністю домінував рух нови талас (нова хвиля, new wave); багато колективів з якими починали Партибрејкерс змінили своє звучання на більш мейнстрімне (Електрични оргазам); сам гурт сприймалися як свого роду релікт минулого.

Альбом розміщений без імені у 1988 році. в рік. Слід назвати кобилу і жеребця перелюбник, але дизайнер мабуть забув поставити заголовок на обкладинці альбому. Один з найвідоміших пісень у альбомі "Дочка місяця", а пісня "The Way" був записаний пізніше. MTV також виступив з доповіддю про PARTIBREJKERS. Surđivali з численними відомими громадськими діячами, такими як Срджан Gojkovića від електричного оргазму, коли вони випустили альбом із його найвідоміших речей "Hypnotized зв'язка", "Що я намагаюся", "Take On Me", "Землетрус" та інші, а Джонні Депп, з який грав у Сербії у 92. на концерті в SKC, з Еміром Кустуріцею.

90-ті[ред.ред. код]

Напередодні війни в Боснії, Зоран Костіч зібрав супер-гурт RimtuTiTuki (до його складу війшли учасники інщих белградських рок-гуртів EKV, Електрични оргазам) який записав антивоєнну пісню "Slušaj'vamo". У Загребі грав з Чаком Беррі, і альбом був призначений як Канада і Сполучені Штати. В даний час працює над матеріалом для нового студійного альбому, і записується на плівку і підготовці альбоми виходили, ймовірно, наступного року.

Сучасний стан[ред.ред. код]

Спадщина[ред.ред. код]

  • Їхній дебютний альбом Partibrejkers I, зайняв 18 місце у списку 100 найкращих югославських поп і рок альбомів (серб. YU 100: najbolji albumi jugoslovenske rok i pop muzike).[1]
  • У 2006 році, найкрупніший медіа-холдінг Сербії B92, склав список 100 найкращих відчизняних пісень (серб. Б92 100 најбољих домаћих песама), куди потрапили дві композиції Партибрејкерс - "1000 godina" (7-місце) та "Hoću da znam" (21-ше місце).[2]
  • За голусуванням слухачів радіо-станції Radio 202, пісня "Hoću da znam" війшла до символічного списку 60 кращіх пісень, які були видані лейблом PGP-RTB/PGP-RTS.[3]

Дискографія[ред.ред. код]

  • Partibrejkers I (1985)
  • Partibrejkers II (1988)
  • Partibrejkers III (1989)
  • Kiselo i slatko (1994)
  • Ledeno doba (1997)
  • Gramzivost i pohlepa (2002)
  • Sloboda ili ništa (2007)

Джерела[ред.ред. код]

Виноски[ред.ред. код]

  1. Antonić, Duško; Štrbac, Danilo (1998). YU 100: najbolji albumi jugoslovenske rok i pop muzike. Belgrade: YU Rock Press. 
  2. The B92 Top 100 Domestic Songs list at B92 official site
  3. 60 хитова емисије ПГП на 202!, facebook.com