Партія регіонів
| «Партія регіонів» | |
|---|---|
 |
|
| Голова партії | Азаров Микола Янович |
| Заснована/зареєстрована | 6 листопада 1997 |
| Штаб-квартира | Київ |
| Політична ідеологія | центризм [Джерело?] |
| Союзники, блоки |  «Єдина Росія»[1]
|
| Кольори | блакитний, білий |
| Кількість членів | >1 000 000[Джерело?] |
| Веб-сторінка | partyofregions.org.ua |
Партія регіонів, ПР — українська політична партія, створена 26 жовтня 1997 р., яка брала участь на українських парламентських виборах 1998 р. під назвою Партія регіонального відродження України.[3] Вона була реформована в кінці 2001-го, коли партія об'єдналася з кількома іншими. На думку керівництва партії, в 2002 р., з моменту створення до кінця 2001 р. кількість членів зросла з 30 000 до 500 000.[4] Партія стверджує, що ідеологічно захищатиме і відстоюватиме права етнічних росіян і тих, хто розмовляє російською мовою в Україні. Партія планує підписати меморандум про співпрацю з Комуністичною партією Китаю.[5]
Спочатку вона підтримувала президента Леоніда Кучму та приєдналася до проурядового альянсу «За єдину Україну» під час парламентських виборів 30 березня 2002 р. Лідером партії станом на лютий 2012 р. є прем'єр-міністр України Микола Азаров. Основний електорат Партії регіонів, її виборча та фінансова база розташована, в основному, на сході й південному сході України, де вона користується широкою підтримкою населення. У східній Донецькій області партія нараховує більше 700 000 членів. Партію підтримують, в основному, люди старше 45 років.[6]
Зміст |
[ред.] Історія
Створена 26 жовтня 1997 року в Києві та зареєстрована міністерством юстиції 6 листопада 1997 року (свідоцтво № 939).
У Верховній Раді України в січні 1998 року було створено депутатську фракцію Партія регіонального відродження України (ПРВУ) (голова координаційної ради — Генадій Самофалов). Партія брала участь у парламентських виборах 1998 р., проте здобула менше 1 % голосів: представники ПРВУ були обрані до Верховної Ради за мажоритарними округами.
ПРВУ підписала заяву 8 червня 1999 року про створення блоку політичних партій на підтримку Леоніда Кучми на виборах Президента України — й увійшла до блоку «Наш вибір — Леонід Кучма!».
Голова ПРВУ Володимир Рибак разом із лідерами Партії праці (Валентин Ландик), партії «Солідарність» (Петро Порошенко), партії «За красиву Україну» (Леонід Черновецький) та Всеукраїнської партії пенсіонерів (Олексій Капуста) підписали 18 липня 2000 року заяву про намір об'єднати свої партії в єдину. Об'єднання відбулося 17 — 18 листопада того ж року, єдина організація отримала назву Партія регіонального відродження «Трудова солідарність України». Співголовами партії стали Володимир Рибак, Валентин Ландик та Петро Порошенко; останній, щоправда, свою партію передбачливо не розпустив — та відійшов згодом від діяльності в лавах єдиної організації.
На III позачерговому з'їзді в березні 2001 року від надмірно довгої назви партії відмовилися на користь короткої - Партія регіонів. За недоцільне визнали й інститут співголів, з того часу у партії єдиний лідер.
З 2001 року ПР очолив Микола Азаров, який тоді обіймав посаду голови Державної податкової адміністрації України.
У 2002 році Азарова змінив Володимир Семиноженко. Того ж року Партія регіонів увійшла до виборчого блоку "За Єдину Україну!", який на парламентських виборах здобув 13 % голосів (3-є місце після «Нашої України» та КПУ).
На V з'їзді Партії регіонів 19 квітня 2003 року, її очолив Віктор Янукович. Головою Політради став Микола Азаров, а головою Політвиконкому — Володимир Рибак.
12 грудня 2003 року відбувся 1-й з'їзд Всеукраїнської громадської молодіжної організації «Союз молоді регіонів», очолив СМР В. Хомутинник.
04.07.2004 в Запоріжжі на VI з'їзді Партія регіонів висунула Віктора Януковича кандидатом на посаду Президента України.
Після обрання главою держави Віктора Ющенка Партія регіонів перейшла до опозиції. Офіційно це рішення було підтверджено 5 березня 2005 р. — на VII з'їзді партії.
Після обрання Віктора Януковича Президентом України, головою партії став Микола Азаров.
[ред.] Співпраця з російською партією «Єдина Росія»
4 серпня 2007 року «Партія регіонів» і партія «Єдина Росія» закріпили угоди про співробітництво від 2005 року, підписавши Меморандум, чим підтвердили готовність активно співпрацювати з метою спонукати уряди наших країн до поглиблення стратегічного партнерства Росії та України, розширення економічної кооперації.[7].
Політичні погляди на Україну Єдиноросів та Регіонів збігаються у багатьох площинах. Зокрема про державну підтримку російської мови [8][9], про перегляд тексту підручників з української історії в темах Голодомор 33-го та Друга світова війна[10], причому явно з ревізіоністських та сталіністських позицій[Джерело?].
Лідер Партії Регіонів В. Янукович регулярно виступає в Росії з доповідями на щорічних та великих з'їздах «Єдиної Росії», зокрема на: VI-й Всеросійський з'їзд в Красноярску[11] Х-й Всеросійський з'їзд в Москві[12], ХI-й Всеросійський з'їзд в Санкт-Петербурзі[13], на XII Всеросійському з'їзді від імені Януковича виступав Андрій Клюєв[14].
[ред.] Парламентські вибори в Україні 2006
На парламентських виборах 2006 року ПР здобула 32 % голосів (1-е місце серед інших партій). «Регіонали» підтримали Олександра Мороза під час виборів голови Верховної Ради і разом з СПУ та КПУ створили парламентську більшість.
4 серпня 2006 р. лідер ПР Віктор Янукович був затверджений Верховної Радою прем'єр-міністром України. В новому уряді регіонали отримали 8 міністерських портфелів з 23, зокрема — посади усіх віце-прем'єрів.
02.04.2007 Президент Ющенко підписав указ про розпуск Верховної Ради України, з посиланням на те, що в Раді немає опозиції, яка покинула парламент і не з`являлась туди. У цей же час лідер партії, премє`р-міністр України Віктор Янукович зібрав на екстрене засідання Кабінет міністрів і де прийняли рішення про невизнання такого указу президента і прийняли жорстку політику до президента.[Джерело?]
У ці дні було подано подання від 53 народних депутатів до Конституційного суду України, щодо неконституційності указу про розпуск Верховної Ради.
[ред.] Парламентські вибори в Україні 2007
4 серпня 2007 року Партія Регіонів проводить свій ювілейний з'їзд. Це було грандіозне дійство з феєрверками з-під ніг Віктора Януковича та дефіле Раїси Богатирьової[Джерело?]. З'їзд Партії регіонів затвердив список кандидатів у депутати з 450 осіб на позачергові парламентські вибори 30 вересня.
[ред.] Перша п'ятірка на парламентських виборах в Україні 2007
- Янукович Віктор Федорович
- Богатирьова Раїса Василівна
- Чорновіл Тарас Вячеславович
- Богословська Інна Германівна
- Шуфрич Нестор Іванович
На парламентських виборах 2007 року ПР здобула 34,37 % голосів (перше місце серед інших партій і блоків, абсолютний рекорд за весь час проведення в Україні виборів за списками) і здобула 175 місць у Верховній Раді. Незважаючи на впевнену перемогу, Партії регіонів, однак, не вдалося сформувати коаліцію та уряд. Згодом уряд сформували політичні опоненти Партії регіонів на чолі з Юлією Тимошенко. Партія регіонів разом з Комуністичною партією перейшли в опозицію до націонал-демократичної та проєвроатлантичної коаліції та сформували тіньовий уряд.
[ред.] 2008-2009
Партія регіонів працює в опозиції та висуває свого лідера, Віктор Януковича, кандидатом на пост президента України.
[ред.] Вибори у місцеві органи влади 2010 року
За повідомленням «Української правди», Партія регіонів у Сумській області з початку липня 2010 року почала будувати свою виборчу компанію у місцеві органи влади за принципом сіткового маркетингу. Таку схему залучення голосів на місцевих виборах розробив чинний голова Сумської ОДА Юрій Чмир[15][16][17].
[ред.] Повернення до влади
7 лютого 2010-ого року Віктор Янукович перемагає на президентських виборах. 11 березня Партія регіонів, Комуністична партія України, Блок Литвина, декілька депутатів від Блоку Юлії Тимошенко і Нашої України - Народної Самооборони, позафракційні депутати сформували нову коаліцію. У цей же день уряд Юлії Тимошенко, яка зазнала поразки на президентських виборах, було відправлено у відставку. Нова коаліція сформувала новий уряд, більше половини портфелів у якому одержали представники Партії регіонів.
[ред.] Електоральні мапи
 |
 |
||
| 2004 (Янукович, І тур) | 2006 |
 |
 |
||
| 2007 | 2010 (Янукович, І тур) |
[ред.] Див. також
[ред.] Посилання
- Офіційний інформаційний сервер Партії Регіонів
- Фракція Партії Регіонів у Верховній Раді
- Офіційний сайт Спілки Української Молоді
- Офіційний сайт "Молодые регионы"
- Всеукраїнський союз «Берегиня України»
- Динаміка виборчих рейтингів найпопулярніших політичних партій України (опитування Центру Разумкова)
[ред.] Примітки
- ↑ Тимошенко, Віктор, ««Партія регіонів» знайшла союзників у Москві», Львівська газета, 2005-07-04. Процитовано 2010-06-23.
- ↑ Партія Регіонів співпрацюватиме з китайськими комуністами на «ідеологічному рівні»
- ↑ http://da-ta.com.ua/mon_mainnews/840.htm
- ↑ Whose Ukraine Is It Anyway?
- ↑ Янукович збирається зробити з Партії регіонів Компартію Китаю?
- ↑ Poll: Political forces of Tigipko, Yatseniuk, Communist Party in Top 5 of April rating of parties
- ↑ «Партія регіонів і партія «Единая Россия» підписали Меморандум про співробітництво». Офіційний інформаційний сервер «Партії Регіонів». 2007-08-07. http://partyofregions.org.ua/pr-east-west/46b46dc99e43c/. Процитовано 2010-06-11.
- ↑ «У Держдумі РФ наполягають на офіційному статусі російської мови в Україні», ТСН.ua з посиланням на УНІАН, 2010-06-15. Процитовано 2010-06-23.
- ↑ «Янукович: Мы сделаем русский язык государственным». Офіційний інформаційний сервер «Єдиної Росії». 2008-10-22. http://old.edinros.ru/news.html?id=144494. Процитовано 2010-06-23. (рос.)
- ↑ «"Брєдятіна" від Табачніка», Сіверщина, 2010-05-28. Процитовано 2010-06-23.
- ↑ «Выступление лидера партии Регионы Украины Виктора Януковича на VI Съезде Партии "Единая Россия"». Офіційний інформаційний сервер «Єдиної Росії». 2005-11-30. http://old.edinros.ru/news.html?id=109362. Процитовано 2010-06-23. (рос.)
- ↑ «Выступление Лидера Партии регионов Виктора Януковича на Х съезде Всероссийской политической партии "Единая Россия" в Москве». Офіційний інформаційний сервер «Партії Регіонів». 2008-11-20. http://partyofregions.org.ua/faces/4934032ea01d0. Процитовано 2010-06-11. (рос.)
- ↑ «Янукович: Украина должна брать пример с России». Офіційний інформаційний сервер «Єдиної Росії». 2009-11-21. http://edinros.ru/er/text.shtml?10/9384,100022. Процитовано 2010-06-11. (рос.)
- ↑ «Представители зарубежных партий приветствовали Съезд «Единой России» [Представники іноземних партій привітали З'їзд «Єдиної Росії»]» (російською). Офіційний сайт партії «Єдина Росія». 2011-09-23. http://edinros.ru/news/2011/9/23/predstaviteli-zarubezhnyh-partij-privetstvovali-sezd-edinoj-rossii/. Процитовано 2011-10-25.
- ↑ http://www.pravda.com.ua/articles/2010/10/14/5475541/
- ↑ http://galinfo.com.ua/news/76450.html
- ↑ http://www.vsisumy.com/news/politika/piramida-chmyrya
