Пархоменко Олександр Якович
| Олександр Якович Пархоменко | |||
 |
|||
| Народився | 24 грудня 1884 Макарів Яр, нині село Пархоменко Луганська область |
||
| Помер | 3 січня 1921 Бузівка, Черкаська область |
||
| Роки життя | 1886—1921 | ||
| Країна | Російська імперія, УСРР | ||
| Роки служби | 1917—1921 | ||
| Звання | Командир | ||
| Командування | 14-а кавалерійська дивізія | ||
| Нагороди |
|
||
Олекса́ндр Я́кович Пархо́менко (*12(24) грудня 1886, село Макарів Яр, нині село Пархоменко, — 3 січня 1921, село Бузівка, Черкащина) — учасник бойових дій в Україні 1917—1921 рр., червоний командир.
Зміст |
[ред.] Біографія
Народився в сім'ї сільського гончаря.[1]
З 1900 р. працював на заводах у Донбасі.
Як стверджують радянські джерела, член РСДРП з 1904 року.
В червні 1917 року призначений начальником штабу Червоної гвардії Луганська.
1918 — заснував першу радянську міліцію в Луганську. Потім — особливий уповноважений П'ятої Червоної армії, член Революційної військової ради Десятої армії.
1919 — начальник більшовицького гарнізону Харкова, учасник ліквідації заколоту отамана Григор'єва, потім у Першій кінній армії.
1920 — комендант Ростова-на-Дону, командир 14-ї кавалерійської дивізії.
Загинув у бою з загоном повстанського отамана Кібця (Миколи Бондаренка), який сам загинув у тому ж бою[2], хоча в радянський літературі протягом довгого часу поширювалася версія про вбивство Пархоменка махновцями.[3].
Нагороджений двома Орденами Червоного Прапора.
Після революції увійшов до пантеону найшанованіших в СРСР героїв. Ім'ям Пархоменка названо населені пункти, вулиці, підприємства.
1942 — знято фільм «Олександр Пархоменко».
[ред.] Галерея
-
Марка СРСР, 1986 р.
-
Пам'ятник О.Я.Пархоменку в м. Житомирі
[ред.] Примітки
- ↑ Як комдив Макарів Яр «підняв» // Україна Молода, 23.06.2010
- ↑ Володимир Білоус. Пархоменка вбив не Махно // Україна Молода, 22.07.2010
- ↑ Юлий Фёдоровский. Пархоменко и Махно // Вечерний Луганск, 18.9.2003
