Паріс Бордоне

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Паріс Бордоне
Paris Bordone
Paris bordon - retrato de alvise contarini 04.JPG
Альвізе Кантаріні ( портрет роботи Бордоне )
Дата народження 5 липня 1500(1500-07-05)
Місце народження місто Тревізо
Дата смерті 19 січня 1570(1570-01-19) (69 років)
Місце смерті Венеція
Громадянство Італія
Напрямок Відродження, маньєризм
Вплив Тиціан
Твори вівтарі, фрески, портрети, релігійні і міфологічні картини, композиції побутового жанру

Паріс Бордоне ( італ. Paris Bordone 5 липня, 1500 - 19 січня, 1570 ) - венеціанський художник 16 століття. Малював релігійні і міфологічні картини, вівтарі, побутові композиції, портрети.

Життєпис[ред.ред. код]

Паріс Бордоне народився в невеличкому місті Тревізо, що розташоване на венеціанській террафермі, материкових землях, які входили до складу Венеціанської республіки. Вже в підлітковому віці перебрався в Венецію.

Є відомості, що художню освіту отримав в майстерні Тиціана. Про це свідчить і художня манера митця, Він добре засвоїв і довго тиражував знахідки і риси ранньої манери Тиціана.

Окрім олійного живопису, Бордоне брався за створення фресок в самій Венеції, Тревізо і Віченці, але вони не збережені через вологий клімат і руйнації у війнах на теріторії Італії.

У 1538 році він отримав замову на службу від французького короля Франциска І і перебував у Франції. Але виконані там портрети не збережені і відомі лише з джерел.

Деякий час працював у багатих ремісничіх містах південної Німеччини ( Аугсбург, Мюнхен ).

За припущеннями, з немолодим вже Бордоне зустрічався біограф більшості італійських художників і сам художник доби маньєризму - Джорджо Вазарі.

Художня манера[ред.ред. код]

Паріс Бордоне. Вівтар «Мадонна на троні і Св. Фабіан, Рох, Себастьян і Катерина Александрійська», Берлін.

Бордоне настільки вдало імітував ранню художню манеру вчителя Тиціана, що деякі твори молодого художника плутали з ранніми творами попередника. В подальшому творчі шляхи Тиціана і Паріса розійшлися. Тиціан майже до смерті дотримувався реалістичної манери з ретельним вивченням натури. Менш обдарований Бордоне покладатиметься на власну пам'ять, колись засвоєні уроки і широко використовуватиме не свої знахідки і в композиції, і в колориті ( хоча той по венеціанські багатий ).

Фігурам на картинах Паріса Бордоне притаманні несбалансовані пропорції і неприродні рухи і жести. Тло картин займають штучно створені архітектурні споруди, мета яких продемонструвати власну майстерність і знання перспективи. Найвдалішими були архітектурні фрагменти у вівтарях, але Паріс Бордоне тільки вдало використовував давній іконографічний зразок, давно вироблений його попередниками в Венеції. Він лише наслідував давню традицію, не вносячи в неї нічого творчо нового.

Вибран твори[ред.ред. код]

« Мадонна з немовлям», Ріксмузей, Амстердам
Мисливець та Німфа. Відень
« Венера, Флора, Марс і Купідон», Ермітаж
  • «Благовіщення», різні варіанти
  • « Мадонна з немовлям», Ріксмузей, Амстердам
  • « Мадонна на троні і Св. Фабіан, Рох, Себастьян і Катерина Александрійська», Берлін.
  • « Алегорія кохання» ( Венера і Марс )
  • «Венеціанські коханці », Пінакотека Брера, Мілан
  • « Венера і Адоніс», різні варіанти
  • « Дві венеціанки і служниця»
  • «Гравці в шахи »
  • « Альвізе Кантаріні »
  • «Христос»
  • « 12-річний Христос серед книжників», Музей Гарднер, Бостон
  • « Томас Стакел», Лувр
  • « Венера і Амур», Галерея Франкетті, Венеція
  • « Куртизанка з зеленою мантією», Музей історії мистецтв, Відень
  • «Невідома венеціанка з сином», Ермітаж
  • « Лицар в обладунках і два пажі», Метрополітен-музей
  • «Відпочинок Святої Родини на шляху до Єгипту »,Музей красних мистецтв, Страсбур
  • « Портрет венецінської пані», Палаццо Пітті, флоренція
  • « Мисливець та Німфа», Відень
  • «Венера і Амур », Варшава
  • вівтар « Свята Бесіда»( Мадонна на троні зі святими ), Варшава
  • « Венера, Флора, Марс і Купідон», Ермітаж

Джерела[ред.ред. код]

  • Wendy Beckett, 1000 arcydzieł, Warszawa: Arkady, 2001, ISBN 83-213-4218-3
  • C. Pietrangeli, Watykan. Arcydzieła malarstwa, Warszawa: Arkady, 2000, ISBN 83-213-3979-4
  • Christine Stukenbrock, Barbara Toepper, Arcydzieła malarstwa europejskiego, Koenigswinter: h. f. ullmann, 2007, ISBN 978-3-8331-2131-9

Посилання[ред.ред. код]


Див. також[ред.ред. код]