Паспорт громадянина України для виїзду за кордон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Закордонний паспорт громадянина України

Паспорт громадянина України для виїзду за кордон (закордонний паспорт) — документ, що посвідчує особу громадянина України під час перетинання державного кордону України та перебування за кордоном. Починаючи з моменту офіційного визнання України як сувереної та незалежної держави на міжнародній арені, перед офіційною владою постало завдання забезпечити власних громадян відповідними документами, що гарантували б їхнє право на перетин державного кордону з метою відвідин будь-якої країни чи території світу.

Відповідно до нормативних законодавчих актів прийнятих Верховною Радою України у 1992 та 1993 роках, Президент України Леонід Кравчук своїм Указом від 28 жовтня 1993 року N 491/93 затвердив «Положення про паспорт громадянина України для виїзду за кордон» і l доручив Кабінету Міністрів України забезпечити видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон з 1 січня 1994 року. Таким чином громадяни України вперше у новітньому періоді своєї держави отримали право на власний український документ, який би дозволив їм здійснювати перетин державного кордону та перебувати за кордоном.

Попри це дія закордоного паспорту Союзу Радянських Соціалістичних Республік (1991 року випуску), не була зупинена, і відтак був створений правовий прецедент, коли громадяни України для виїзду і перебування за кордоном використовували документ неіснуючої країни (СРСР).

Перевага в отриманні перших українських закордонних паспортів надавалася державним службовцям, а звичайні громадяни України могли отримувати ще не один рік — закордонні паспорти СРСР.

Історія[ред.ред. код]

Титульна сторінка паспорта громадянина УНР (незаповнена).

Громадяни Української Народної Республіки мали єдиний паспорт, що виконував функції внутрішнього і закордонного. Паспорт мав вигляд книжечки на 16 сторінок. Перші сім сторінок було призначено для інформації про громадянина, а решта — для віз. Написи було виконано трьома мовами — українською, французькою та німецькою. Паспорти друкували в друкарні Globus у Будапешті.

Оформлення[ред.ред. код]

Для оформлення закордонного паспорта громадянина України подаються:

  • заява-анкета встановленого зразка (бланк заяви надається в МЗС);
  • для осіб віком від 18 до 25 років, які відслужили строкову службу або підлягають призову на неї:
    • військовий квиток або документ, що його замінює (для осіб які відслужили строкову військову службу)
    • довідку відповідного військового комісаріату щодо можливості виїзду з України (для осіб, які підлягають призову на строкову військову службу)
  • квитанції про сплату державного мита (або документ, що підтверджує право на звільнення від його сплати);
  • паспорт громадянина України, а для особи, яка не досягла 16 років, - свідоцтво про народження (після прийняття документів повертаються одержувачеві послуги);
  • копія та оригінал довідки про присвоєння ідентифікаційного номера (повертається після прийому документів);
  • довідка з органів внутрішніх справ про втрату паспорта (надається лише в разі втрати паспорта).

Стандартний термін паспортного оформлення 20 робочих днів. Тарифна ставка збільшується на 100%, якщо консульська дія здійснюється у терміновому порядку (10 робочих днів).

Проблеми з видачею закордонних паспортів[ред.ред. код]

Черга на отримання закордонного паспорту у Черкасах. Серпень 2013 року

12 червня 2013 року Кабінет міністрів України скасував власну постанову №185, згідно з якою випуск закордонних паспортів мав здійснювати консорціум "ЄДАПС", який належить приватним особам. Друк закордонних паспортів було передано державному поліграфкомбінату "Україна".[1]

Така різка зміна виробника призвела до затримок з видачею закордонних паспортів. У розпал сезону відпусток понад 100 тисяч людей не змогли отримати свої паспорти у передбачений законом термін.

Ціна закордонного паспорту[ред.ред. код]

ДМСУ пропонує видачу закордонного паспорта за 377 гривень. Мешканець Запоріжжя Руслан Жиров добився у суді рішення про видачу йому закордонного паспорта за 170 гривень, як це передбачено законом. ДМСУ оскаржила це рішення в касаційному порядку у Вищому адміністративному суді України, проте той підтвердив рішення апеляційного суду, зобов’язавши ДМСУ "повторно розглянути питання щодо оформлення та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон на підставі поданих … документів". Тобто ВАСУ уточнив, відповідно до правил юридичної техніки, обов’язок ДМС.

Державна міграційна служба перекрутила рішення ВАСУ і розмістила на своєму офіційному сайті інформацію про обов’язковість необов’язкових платежів.[2] Вже у липні 2013 року міністр внутрішніх справ Віталій Захарченко підписав постанову №490 "Про внесення зміни до пункту четвертого Порядку надання підрозділами МВС та ДМС платних послуг", якою МВС намагалося легітимізувати незаконні платежі, які вимагає ДМСУ.[3] Все це відбувалося на фоні активізації боротьби громадян за свої права.[4][5][6]

3 грудня Верховний суд України поставив крапку у питанні ціни закордонного паспорту: виготовлення закордонного паспорту має коштувати 170 гривень.[7]

Зразки[ред.ред. код]

Починаючи від 1994 року громадяни України використовують різні зразки українського закордонного паспорту, що містять у собі деякі відмінності.[Джерело?]

ЗРАЗОК № 1 (1994)[ред.ред. код]

Закордонний паспорт цього зразка мав увійтив в дію з 1 січня 1994 року, але зразок його був затверджений Постановою N 354 Кабінету Міністрів України лише 4 червня 1994 р. і відтак почав видаватися. Ввідповідно новому Указу Президента України Леоніда Кучми N 1218/96 виданого 14 грудня 1996 року, попередній зразок зазнав деяких змін (див. далі ЗРАЗОК № 2).

Головні особливості цього зразку № 1: Обкладинка — темно-вишневого кольору. У верхній частині лицьового кольору видруковано слово «Паспорт», нижче — зображення малого Державного герба України, під ним — слово «Україна». Після відповідного текстового заповнення та вміщення фотокартки внутрішній лівий бік обкладинки заклеюється плівкою. У нижній частині першої сторінки паспорту відведено місце для підпису пред'явника паспорта. Кількість сторінок — 32 (64 або 96). Термін дії паспорта — до десяти років. Цей строк може бути продовжено на десять років.

Таким чином закордонні паспорти цього зразка № 1, термін дії яких мав закінчитися 14 грудня 2006 року, у випадку продовження могли б діяти ще до 14 грудня 2016 року. Насправді видача паспортів цього зразка № 1 відбувалася і після 14 грудня 1996 року аж до 2000 року. Але якщо їх видали до 12 травня 1997 року, тоді їх можна було продовжити ще від закінчення їхньої дії 12 травня 2007 року аж до 12 травня 2017 року. Але якщо вони були видані після 12 травня 1997 року, тоді по закінченні їхнього терміну дії вже не можна було їх продовжити.

ЗРАЗОК № 2 (1997)[ред.ред. код]

Закордонний паспорт цього зразка видавався з 1997 року і відповідно новому Указу Президента України Леоніда Кучми N 1465/2004 виданого 10 грудня 2004 року, зазнав суттєвих змін (див. далі ЗРАЗОК № 3).

Головною відмінністю цього зразка № 2 від попереднього (№ 1) було те, що у нижній частині першої сторінки паспорту вже не було відведеного місця для підпису пред'явника паспорта, оскільки підпис був вже відтворений на внутрішньому лівому боці обкладинки, після відповідного текстового заповнення та вміщення фотокартки і заклеєної плівки. Усе інше було як і в зразка № 1.

Закордонні паспорти зразка № 2 видані до 31 грудня 2004 року, по закінченні свого терміну дії від 31 грудня 2014 року вже не можуть бути продовжені (Зауваження та пояснення щодо терміну дії дивіться нижче!!!). Однак, так як і з закордонними паспортами зразка № 1, паспорти зразка № 2 якщо були видані до 12 травня 1997 року, могли б бути продовженими від закінчення їхньої дії 12 травня 2007 року аж до 12 травня 2017 року. Але якщо вони були видані після 12 травня 1997 року, тоді по закінченні їхнього терміну дії вже не можна було їх продовжити.

ЗРАЗОК № 3 (2005)[ред.ред. код]

З 1 січня 2005 року увійшов в силу Указ Президента України Леоніда Кучми N 1465/2004 виданого 10 грудня 2004 року щодо внесеня змін у попередній зразок (№ 2) закордонного паспорта. Видача цього документу однак протривала лише до 10 березня 2005 року, коли новообраний Президент України Віктор Ющенко видав Указ N 457/2005 про визнання такими, що втратили чинність попередніх Указів щодо існуючих зразків, і був затвердженний інший зразок (див. далі ЗРАЗОК № 4).

Цей зразок № 3 цілком відрізнявся від своїх попередників (№ № 1 та 2).

Головні відмінності цього зразка № 3 від попереднього № 2:

Обкладинка — синього кольору. На лицьовому боці обкладинки під зображенням малого Державного Герба України виконано надпис двома рядками українською і англійською мовами «ПАСПОРТ УКРАЇНА». Була введена машинозчитувана сторінка (сторінка даних), вшита між внутрішнім лівим боком обкладинки та першою сторінкою паспорта. Замість вклеєної фотокартки — відцифроване зображення пред'явника паспорта. Був нанесений додатково персональний номер. Кількість сторінок — 32 (64). Не було запису, як в попередніх «термін дії паспорту продовжено до». Відповідно його не можна було продовжити по закінченні його дії.

Усі деталі цього нового зразка паспорта відповідали рекомендаціям Міжнародної організації цивільної авіації (IKAO). Закордонні паспорти цього зразка № 3 відповідно до Указу є недійсні.

ЗРАЗОК № 4[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Бутусов, Юрій. Відкіт "ЄДАПСа", ZN.UA, Перевірено 2013-9-12
  2. Тимощук, Віктор. Закордонний паспорт за 170 гривень, "Українська правда", Перевірено 2013-9-12
  3. Щербина, Сергій. "Сім'я" витиснула ЄДАПС з паспортного бізнесу , "Економічна правда", Перевірено 2013-9-12
  4. Черкащанин у суді доводитиме, що закордонний паспорт має коштувати 170 грн., "Телерадіокомпанія ВІККА", Перевірено 2013-9-12
  5. Скільки коштує закордонний паспорт?, на сайті "Захист прав", Перевірено 2013-9-12
  6. Житомирський хлопець прикував себе наручниками з вимогою видати паспорт (відео), ФАКТИ. ICTV, Перевірено 2013-9-12
  7. Верховний суд закрив тему ціни закордонного паспорта: 170 гривень Українська Правда, перевірено 24 грудня 2013 року

Посилання[ред.ред. код]