Патерналізм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Патерналі́зм (від лат. pater — батько) — система політичних відносин, принцип державного управління або політична практика, при якій одні політичні суб'єкти поводять себе до інших як «батько» до «дітей» в патріархальній сім'ї. В першу чергу мається на увазі поведінка держави або її інститутів у відношенні до громадян, суспільства.

Патерналізм має також місце у міждержавних відносинах — наприклад, між колонією і метрополією. Існує також підвид патерналізму всередині фірм та корпорацій — відношення керівництва до своїх найманих працівників. В економіці, ринкових відносинах патерналізм виражається в «піклуванні» монополій або виробників про запити, потреби, смаки споживачів, покупців.

В просторіччі «патерналізмом» також часто звуться дії або відношени до людини, які здійсняються іншим «авторитетом» проти її волі у вигляді опіки, піклування.

Патерналізм в політиці[ред.ред. код]

Патерналізм виражається у слабкості і нерозвиненості структур громадянського суспільства та присутності «сильної» (авторитарної або диктаторської; тобто такої, яка спирається на апарат примусу, насильства) державної влади, яка узурпуючи багато суспільних функцій, обплутує суспільство і особистість сукупністю дріб'язкових норм, регламентацій і приписів. Політична свобода при такому режимі полягає в сліпому і безумовному виконанні державних законів, джерелом яких виступає сама держава.

Розгорнуту критику патерналізму в політиці дав уже Іммануїл Кант, протиставляючи патерналістській системі режим «вітчизняних» ​​(цивільних) взаємовідносин держави і суспільства, при якому влада та індивід, держава і суспільство є рівними суб'єктами права. А народ має всю повноту суверенітету, виступаючи джерелом законодавства і права. На противагу патерналізму демократична правова держава припускає його договірні відносини з громадянським суспільством. Простір політичної свободи при цьому полягає в дозволі «робити все, що не заборонено законодавством».[1]

Приклади[ред.ред. код]

Найбільш типові прояви політичного патерналізму спостерігаються в країнах з авторитарними або тоталітаними режимами. В СРСР монопольно правляча партія КПРС «піклувалася про трудящих» та «виховувала трудящі маси», Сталін офіційно звався «батьком народів». Відповідно в комуністичному Китаї — «батьком» був Мао Дзедун. Ленін в шкільному вихованні та в пропаганді виконував роль «дідуся», а держава (СРСР) завжди звалася не інакше як «Батьківщина-Мати» (рос. «Родина-Мать»).

Посилання[ред.ред. код]

Виноски[ред.ред. код]