Патріарший собор Воскресіння Христового

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Патріарший Собор Воскресіння Христового
Україна, Київ, Собор УГКЦ (1).jpg
Патріарший Собор Воскресіння Христового
Розташування Україна, Київ
Координати 50°27′10″ пн. ш. 30°35′12″ сх. д. / 50.45278° пн. ш. 30.58667° сх. д. / 50.45278; 30.58667
Архітектор Левчук Микола Антонович
Початок будівництва 9 вересня 2002 року
Кінець будівництва 18 серпня 2013 року
Належність Українська греко-католицька церква
Адреса Микільсько-Слобідська вулиця, 5;
Commons-logo.svg Патріарший Собор Воскресіння Христового у Вікісховищі

Патріа́рший собо́р Воскресі́ння Христо́вого — головний собор Української греко-католицької церкви, розташований у Києві, за адресою: вул. Микільсько-Слобідська, 5 (найближча станція метро — «Лівобережна»). Площа — 1,72 га.

Відкритий 27 березня 2011 року інтронізацією Святослава Шевчука, що був обраний Верховним архієпископом Української греко-католицької церкви. Освячений 18 серпня 2013 року.

Ця стаття стосується теми
Українська
Греко-Католицька Церква
Структура
Верховний Архієпископ
Святослав (Шевчук)
Синод УГКЦ
Патріарший собор Воскресіння Христового
Богослов'я
Катехизм "Христос — наша Пасха"
Законодавство
Кодекс Канонів Східних Церков
Історія
Предстоятелі ·  Єпископи
Берестейська унія
УГКЦ в СРСР ·  УГКЦ у 1980-90-х
Андрей Шептицький ·  Йосиф Сліпий

Будівництво та перші богослужіння[ред.ред. код]

27 жовтня 2002 о 13.00 відбулося освячення наріжного каменя майбутнього собору за участю Любомира Гузара, єпископів УГКЦ. Будівництво комплексу розпочалося 9 вересня 2002 року. До червня 2003 року вибудовано цокольний (нульовий) поверх Патріаршого Собору і розпочато зведення адміністративного будинку. До кінця 2004 р. зведено стіни спочатку до відмітки 13,2 м, а пізніше до пілонної (рівень центрального склепіння храму) частини собору.

10 жовтня 2004 р. було освячено та встановлено п'ять хрестів Собору. В освяченні взяли участь усі єпископи УГКЦ чотирьох континентів світу. В той день був піднятий і встановлений найбільший хрест на центральному куполі.

Будівництво собору, 2009 рік

Наприкінці 2005 розпочато монтування металевого каркасу центрального склепіння храму. Цю металоконструкцію, яка в діаметрі має 20 м, на будмайданчик перевозили частинами. Його піднімали по сегментах (всього чотири) і, вже потім, з'єднували. Роботу завершили тільки на початку літа 2006 р.

Перше Богослужіння в храмі відправлено 19 січня 2006 року на свято Богоявлення Господнього. Проведено в підвальній частині собору.

17 червня 2009 року в соборі відбулася перша за роки незалежності єпископська хіротонія в УГКЦ[1].

Патріарший собор будувався впродовж 12 років. Спорудити його греко-католики могли б набагато швидше. Однак церковне керівництво категорично відмовилося від підтримки великого бізнесу і можновладців. З цього приводу тодішній глава Української греко-католицької Церкви Любомир (Гузар) висловився так:

«Ми маємо таку позицію, що не хочемо приймати пожертв від офіційних органів. Бо це завжди тягне за собою певну, так би мовити, „вдячність“. Ми хочемо бути Церквою свобідною, щоби пожертви не перешкодили нам сказати правду, коли її треба сказати».

Єпископи УГКЦ всю надію поклали на вірян — оголосили збір коштів, аби кожен греко-католик, як в Україні, так і в діаспорі, мав можливість долучитися до процесу побудови собору і відчув свою причетність до розвитку Церкви. Священнослужителі УГКЦ разом із активними мирянами почали організовувати різноманітні акції, благодійні концерти. А восени 2007 року провели збір пожертв через поширення так званих «цеголок». Придбавши таку цеглинку номіналом 10, 50, 100, 500 та 1000 грн, жертводавець вносив свій посильний вклад у спільну справу. Такі «цеголки» греко-католики могли придбати не тільки в Україні, а й у Польщі, Німеччині, США, Канаді, Аргентині та інших державах світу, де живуть українські греко-католики. На момент освячення собору було придбано 119 662 «цеголок» на суму 9 695 325 грн.

Конструктивні характеристики[ред.ред. код]

  • Висота — 60 м;
  • Площа — 3206,1 м²;
  • Місткість — 1500 чол;
  • Будівельний об'єм — 37 200 м³;

Освячення собору[ред.ред. код]

Освячення собору відбулось 18 серпня 2013 року, з нагоди 1025-річчя Хрещення України-Русі Главою УГКЦ Блаженнішим Святославом (Шевчуком). На прощу з нагоди освячення собору прибули понад 20 тисяч прочан (за іншими даними від 30 до 50 тисяч) та понад 700 священиків[2][3].

У престол новозбудованого храму Блаженніший Святослав вклав мощі святих апостолів Петра і Павла та Андрія Первозваного, Папи Климента та Мартина, які загинули на українських землях, святого священномученика Йосафата Кунцевича, блаженних священномучеників XX століття Миколая Чарнецького та Йосафата Коциловського.

Разом із членами Синоду, Папським нунцієм Едвардом Томасом Ґаліксоном, кардиналом Аюдрісом Юзасом Бачкісом — Папським посланцем та римо-католицькими владиками глава УГКЦ відправив Службу Божу.

Патріарший центр[ред.ред. код]

Патріарший Собор разом із адміністративним будинком утворять Патріарший центр УГКЦ. Розміщується за адресою: вул. Микільсько-Слобідська, 5 (станція метро «Лівобережна»), площею 1,72 га.

Перенесення Патріаршого престолу Церкви до Києва[ред.ред. код]

21 серпня 2005 перенесено Патріарший престіл Церкви зі Львова до Києва, де й містився осідок Глави УГКЦ до примусового вигнання греко-католиків Катериною ІІ. На урочистих заходах взяли участь близько 3000 вірних УГКЦ[4] і також представники Української Православної Церкви Київського Патріархату, Української Автокефальної Православної Церкви, Грузинської Православної Церкви.

27 березня 2011 року Собор був відкритий церемонією інтронізації Верховного архієпископа Святослава (Шевчука). В церемонії брали участь 60 ієрархів УГКЦ та інших Східних католицьких Церков, представники Апостольського Престолу, Європейської Єпископської Конференції, ієрархи Римо-Католицької Церкви в Україні та православних Церков Київської традиції, члени Всеукраїнської ради Церков і релігійних організацій.[5]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]