Патрік Шамуазо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Патрік Шамуазо
фр. Patrick Chamoiseau
Народився 3 грудня 1953(1953-12-03)[1][2][…] (70 років)
Фор-де-Франс[4]
Країна  Франція
Діяльність письменник, Q2994381, сценарист комп'ютерних ігор
Мова творів французька
Жанр créolitéd
Magnum opus Texaco[d]
Нагороди
CMNS: Патрік Шамуазо у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Патрік Шамуазо (фр. Patrick Chamoiseau, 3 грудня 1953 року, Фор-де-Франс) — французький письменник, есеїст, сценарист, уродженець Мартиніки.

Біографія[ред. | ред. код]

Вивчав економіку і право в Парижі. Захопився ідеями Едуара Гліссана про Креольску культуру, цікавився етнографією зникаючих народностей Мартиніки, з часом повернувся на батьківщину.

Як романіст дебютував у 1986 році. Після 1992 року, отримавши Гонкурівську премію за роман Тексако , цілком присвятив себе літературі.

Вибрані твори[ред. | ред. код]

  • Maman Dlo contre la fée Carabosse (1981, п'єса -казка)
  • Chronique des sept misères (1986, роман)
  • Solibo magnifique (1988, роман)
  • Au temps de l'antan (1988, креольські казки)
  • Martinique (1990, есе)
  • Éloge de la créolité (1989, програмне есе про креольську ідентичність, у співавторстві з Жаном Бернабе і Рафаелем Конфьяном)
  • Lettres créoles:tracées antillaises et continentales de la littérature, Haïti, Guadeloupe, Martinique, Guyane (1635—1975) (1991, есе, у співавторстві з Рафаелем Конфьяном)
  • Texaco (1992, роман, Гонкурівська премія)
  • Une Enfance créole 1, Antan d'enfance (1993, перша частина автобіографічної трилогії " креольське дитинство ")
  • Guyane:Traces — Mémoires du bagne (1994, есе)
  • Une enfance créole 2, Chemin d'école (1994, друга частина автобіографічної трилогії)
  • Écrire en pays dominé (1997, есе)
  • L'Esclave vieil homme et le molosse (1997, новела)
  • Elmire des sept bonheurs:confidences d'un vieux travailleur de la distillerie Saint — Etienne (1998, у співавторстві)
  • Métiers créoles:tracées de mélancolie (2001, есе, у співавторстві)
  • Biblique des derniers gestes (2002, роман)
  • Une enfance créole 3, À bout d'enfance (2005, заключна частина автобіографічної трилогії)
  • Un dimanche au cachot (2007, роман)
  • Quand les murs tombent; l'identité nationale hors — la — loi ? (2007, есе, у співавторстві з Едуаром Гліссаном)
  • Les neuf consciences du Malfini (2009, роман)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #119128659 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ Internet Speculative Fiction Database — 1995.
  3. ↑ BD Gest'
  4. ↑ Who's Who in France — Paris: 1953. — ISSN 0083-9531; 2275-0908
  5. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.

Література[ред. | ред. код]

  • Milne L. Patrick Chamoiseau:espaces d'une écriture antillaise. Amsterdam:Rodopi, 2006
  • McCusker M. Patrick Chamoiseau:recovering memory. Liverpool:Liverpool UP, 2007
  • Les tremblements du monde:écrire avec Patrick Chamoiseau. Lyon:A plus d'un titre, 2009

Посилання[ред. | ред. код]

Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Література та бібліографія
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
1903 — Но · 1904 — Фрап'є · 1905 — Фаррер · 1906 — Жером і Жан Таро · 1907 — Мозеллі · 1908 — де Міомандр · 1909 — пс. Маріус-Арі Леблон (Атена і Мерло) · 1910 — Перго · 1911 — де Шатобріан · 1912 — Савіньйон · 1913 — Ельдер · 1914 — Бертран · 1915 — Бенжамен · 1916 — Барбюс · 1917 — Малерб · 1918 — Дюамель · 1919 — Пруст · 1920 — Перошон · 1921 — Маран · 1922 — Беро · 1923 — Фабр · 1924 — Сандр · 1925 — Женевуа · 1926 — Деберлі · 1927 — Бедель · 1928 — Вейєр · 1929 — Арлан · 1930 — Фоконньє · 1931 — Фаяр · 1932 — Мазелін · 1933 — Мальро · 1934 — Версель · 1935 — Пейре · 1936 — ван дер Меерш · 1937 — Плісньє · 1938 — Труайя · 1939 — Еріа · 1940 — Амбрієр · 1941 — Пурра · 1942 — Бернар · 1943 — Гру · 1944 — Тріоле · 1945 — Борі · 1946 — Готьє · 1947 — Кюртіс · 1948 — Дрюон · 1949 — Робер Мерль · 1950 — Колен · 1951 — Грак · 1952 — Бек · 1953 — Гаскар · 1954 — де Бовуар · 1955 — Ікор · 1956 — Гарі · 1957 — Вайян · 1958 — Валдер · 1959 — Шварц-Барт · 1960 — Оріа · 1961 — Ко · 1962 — Ланґфю · 1963 — Лану · 1964 — Коншон · 1965 — Борель · 1966 — Шарль-Ру · 1967 — де Мандьярґ · 1968 — Клавель · 1969 — Марсо · 1970 — Турньє · 1971 — Лорен · 1972 — Карр'єр · 1973 — Шессе · 1974 — Лене · 1975 — Гарі (під псевдонімом Ажар) · 1976 — Гренвіль · 1977 — Декоен · 1978 — Модіано · 1979 — Майє · 1980 — Наварр · 1981 — Бодар · 1982 — Фернандес · 1983 — Трістан · 1984 — Дюрас · 1985 — Кеффелек · 1986 — Ост · 1987 — Бен Джеллун · 1988 — Орсенна · 1989 — Вотрен · 1990 — Руо · 1991 — Комбеско · 1992 — Шамуазо · 1993 — Маалуф · 1994 — Ван Ковелер · 1995 — Макін · 1996 — Роз · 1997 — Рамбо · 1998 — Констан · 1999 — Ешноз · 2000 — Шуль · 2001 — Рюфен · 2002 — Кіньяр · 2003 — Аметт · 2004 — Годе · 2005 — Веєрган · 2006 — Літтель · 2007 — Леруа · 2008 — Рагімі · 2009 — Ндіай · 2010 — Уельбек · 2011 — Женні · 2012 — Феррарі · 2013 — Леметр · 2014 — Сальвер · 2015 — Енар · 2016 — Слімані · 2017 — В'юйяр · 2018 — Матьє · 2019 — Дюбуа · 2020 — Ле Телльє · 2021 — Сарр · 2022 — Жіро · 2023 — Андреа
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Патрік_Шамуазо&oldid=36113839