Пауль Целан
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| П́́а́уль Цела́н | |
| Paul Antschel | |
 |
|
| Ім'я при народженні: | Пауль Лео Анчель |
|---|---|
| Псевдоніми: | Пауль Целан |
| Дата народження: | 23 листопада 1920 |
| Місце народження: | м. Чернівці |
| Дата смерті: | 20 квітня 1970 (49 років) |
| Місце смерті: | м. Париж, Франція |
| Національність: | єврей |
| Громадянство: | Румунія, СРСР, Австрія |
| Мова творів: | німецька, французька, румунська |
| Рід діяльності: | поет, перекладач |
| Напрямок: | екзистенціалізм |
| Жанр: | вірш, поема |
Па́уль Цела́н (нім. Paul Celan; справжнє ім'я Пауль Анчель, рум. Paul Ancel, нім. Paul Antschel; псевдонім є анаграмою прізвища; 23 листопада 1920, Чернівці, тоді Румунія, нині Україна — 20 квітня 1970, Париж, Франція) — єврейський німецькомовний поет і перекладач.
Літературна критика вважає П.Целана найбільшим австрійським поетом ХХ століття. Целан вважається багатьма одним із найкращих європейських ліричних поетів повоєнного часу.
Творчість розвивалася під впливом французького символізму та сюрреалізму. Переклав на німецьку мову поезії Поля та Артюра Рембо. Целан перекладав на німецьку і румунську мови твори Мандельштама, Єсеніна, Блока, Лермонтова, Тургенєва, Чехова, Шекспіра, Валєрі, Рембо та інших авторів. Покінчив із собою, кинувшись у Сену з мосту Мірабо.
Зміст |
[ред.] Біографія
[ред.] Дитинство і юнацтво
23 листопада 1920 року в Чернівцях (Буковина) народився Пауль Лео Анчель у родині німецькомовних євреїв румунського підданства. Його батько був небагатим комерсантом.
Початкову освіту Целан отримує у народній школі (1926 — 1930), а з 1930 по 1938 роки відвідує греко-латинську гімназію. В юності поет захоплюється ідеями марксизму і анархізму. Літературні уподобання формувалися під впливом творчості Гофмансталя, Рільке.
З 1938 року Целан у Франції вивчає медицину в медичній школі міста Тур, але з початком Другої світової війни вимушений повернутися додому, де продовжує навчання у Чернівецькому університеті (займається романською філологією).
[ред.] Радянське підданство
З 28 червня 1940 року по 22 червня 1941 року перебував у радянському громадянстві. Після встановлення радянської влади у Чернівцях поет пристосовується до нових умов життя: вивчає російську мову і працює перекладачем. Наступні три роки (1941 — 1944) Целан виживав в обстановці безупинного кошмару між життям і смертю, утратив усіх рідних, залишився живий лише завдяки чистій випадковості. У 1941 році Чернівці окуповують німецько-румунські війська, сім'я Целана потрапляє до єврейського гетто. Через деякий час батьки поета були депортовані до концтабору, звідки вони вже не повернулися. Сам Пауль Целан потрапляє до румунського трудового табору на примусові дорожні роботи, де, незважаючи на страшні умови, залишається живим.
[ред.] Румунське підданство
На початку 1945 року поет перетнув радянський кордон і відновився в румунському підданстві. Працював у видавництві «Російська книга» у Бухаресті, перекладав румунською російську прозу, писав власні вірші. Саме тут, у Бухаресті, вперше на літературній арені з'явилось ім'я Целана: у 1947 році в авангардистському журналі «Агора» надруковано три вірші, підписані новим, нікому ще не відомим прізвищем — Целан: німецьке написання свого прізвища — Ant-schel — Пауль переробив у псевдонім Zelan, але пізніше писав його на французький лад Celan.
У 1947 році він доклав зусиль і перебрався до Австрії. Як нащадок громадян Австрії і жертва Голокосту, Целан автоматично отримав австрійське громадянство. У Відні у Целана вперше з'являються друзі й однодумці: молода літераторка Інгеборг Бахман, художник-сюрреаліст Едгар Жене, видавець журналу «План» Отто Базиль, які фінансово допомогли Целану видати його першу книгу віршів «Пісок з урн» (1948). Збірник складався з 48 віршів, в яких виявилось 18 помилок, що перекручували і спотворювали зміст (пізніше Целан увесь невеличкий тираж — 500 примірників — повністю знищує).
[ред.] Паризький період
На частині території Австрії усе ще перебували радянські війська, і Целан від гріха подалі у 1948 році перемістився до Парижа (де жив до кінця життя). У Парижі поет живе в домі франко-німецького поета Івана Голля і вивчає германістику та мовознавство в Сорбонні.
1955 рік знаменується двома важливими подіями в житті поета: народженням сина Еріка і виходом нової збірки поезій «Від порога до порога».
У Париж, інтелектуальну і літературну столицю Європи, він переїхав винятково з творчою метою — у свідомості західних людей постійне проживання за кордоном не асоціювалося з поняттями «зрадництво» і «зрада Батьківщини». У Франції Целан жив на правах постійно проживаючого іноземця, на французьке громадянство не претендував. Швидко здобута популярність, письменницькі та перекладацькі гонорари забезпечували йому пристойний рівень матеріальної злагоди.
Потрясіння часів війни, апокаліптичний жах пережитого й повна людська самотність у світі не відпускали Целана й зрештою підкосили його. Тягар пережитого, начебто скинутий з пліч, не зникав — він повільно чавив і убивав випадкового втікача з зони смерті; це був свого роду «уповільнений геноцид», запізніла дія трупної отрути епохи небаченого людиновбивства.
Целан не страждав психічним розладом, не «списався» у вульгарному смислі цього слова. Він просто згорів, і не зміг уже знаходити більше сил для адекватного вираження того, що переповняло його випалене серце; піднявшись із дна на вершину, він волів не починати спуск… Пізнім весняним вечором 20 квітня 1970 року Целан кінчає життя самогубством, кинувшись з паризького мосту в Сену.
[ред.] Творчий шлях
Потяг до поезії і самостійної творчості проявився дуже рано: перші вірші з'являються у 1934—1935 роках.
Саме в роки війни Целан вдруге народжується як поет, як творча людина, яка має і хоче сказати щось дуже важливе, донести до людства ту істину, яку він збагнув у тяжкі часи воєнних випробувань. У 1944 році він повертається до Чернівців і продовжує навчання в університеті (вивчає англійську мову і літературу). Целан збирає свій перший (ще машинописний) збірник поезій, куди увійшли як воєнні, так і найкращі довоєнні вірші. Восени того ж 1944 року зібрано другий (також машинописний) збірник. Обидва збірники були віддані на прочитання відомому буковинському поету Маргулу-Шперберу, який високо поцінував перші поетичні спроби молодого поета. Ранні поезії Целана були вперше надруковані у Румунії вже після смерті поета.
У 1952 році з'являється перший збірник поезій Целана, виданий у Франції «Мак і пам'ять» — елегічний цикл, присвячений пам'яті загиблих.
1955 рік знаменується виходом нової збірки поезій «Від порога до порога». Серед нагород П.Целана, зокрема, найвища німецька літературна премія імені Георга Бюхнера.
[ред.] Книги українською мовою
- Пауль Целан "Поезія: Антологія українського перекладу" (Чернівці: Видавниций дім "Букрек", 2001)
[ред.] Посилання
- ФЕНОМЕН ПОКИНУТОГО МІСТА в газеті «Свобода Слова»
- Віталій Абліцов «Галактика «Україна». Українська діаспора: видатні постаті» – К.: КИТ, 2007. - 436 с.
