Пауль фон Леттов-Форбек

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Пауль фон Леттов-Форбек. Плакат Першої світової війни, 1918.

Пауль Еміль фон Леттов-Форбек (Lettow-Vorbeck) (20 березня 1870, Саарлосс — 9 березня 1964, Гамбург)  — німецький військовий (генерал-майор) та політичний діяч. Прославився обороною німецьких колоній в Африці під час Першої Світової війни.

Життєпис[ред.ред. код]

В 1904-07 в чині капітана служив в німецькій Південо-Західній Африці (сучасна Намібія). Брав участь у придушені повстання племені герреро. 1914 року був переведений у Східну Африку (сучасна Танзанія). На момент початку Першої світової війни у його розпоряджені було 261 білих і 4680 тубільних солдатів (аскерів). Після початку війни організував формування добровільних загонів в які за час війни вступило біля 3 тисяч чоловік. З цими силами, вдало використовуючи рельєф місцевості, Пауль фон Леттов-Форбек успішно тримався проти значно більших сил англійців та португальців. Постійно проводив активні військові операції.

Найвдалішую військовою операцією важаєть битва біля Тангі. Леттов зконцетрував війська в районі Дар-ес-Саламу. 15 вересня 1914 перейшов англо-німецьикй кордон і зайняв Тавету. В листопаді 1914 англійське колоніальне командування висадило десант (6-8 тисяч солдатів за підтримки крейсерів). Леттов-Форбек організував вдалу оборону і завдав поразки англійським війскам.

Недостатня кількість спорядження і людей змушувала його постійно маневрувати. Він вміло використовував партизанську тактику в боях з військами антанти. Йому вдалося розбити англійські війська біля Пассіне в січні 1915, Мохіве в серпні 1917 та в інших.

4 листопада 1916 нагороджений орденом Pour le Merite, а 10 жовтня 1917 отримав Дубове листя до нього.

В листопаді 1917 форсував Ровуму і вторгнувся зі своїми загонами (300 білих, 1700 тубільців) в португальску Східну Африку (сучасний Мозамбік), в липні 1918 досяг порту Келімане. Повернувся з експедиції у вересні 1918.

2 листопада 1918 Леттов-Форбек з загоном (30 офіцерів, 120 білих солдат, 1156 тубільців) вторгнувся в англійську колонію Родезію, де отримав повідомлення про заключення перимиря і склав зброю.

З 1919 командир бригади в складі рейхсверу. В 1920 брав участь у Капповскому путчі, після якого був змушений підти у відставку. З 1928 член Рейхстагу від Німецької народної партії (з 1930 Консервативна народна партія).

Автор мемуарів «Мої спогади про Східну Африку» (1921) та інших.

Дії Леттова створили йому загальну популярність в Німечині як під час війни та і в часи Веймарської республіки, Третього рейху і ФРГ.