Пахіта чотириплямиста
| Пахіта чотириплямиста | ||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 |
||||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||||||||
| Pachyta quadrimaculata Linnaeus, 1758 |
||||||||||||||||||||||||||
|
|
Пахі́та чотирипля́миста (лат. Pachyta quadrimaculata Linnaeus, 1758 = Leptura octomaculata Fabricius, 1792 nec Schaller, 1783 = Leptura timida Scopoli, 1763) — вид жуків з родини Вусачів.
Зміст |
Поширення [ред.]
P. quadrimaculata – бореально-альпійський вид, поширений в гірських системах Європи, Росії, на Кавказі та півночі Євразії.
Екологія [ред.]
У Карпатському регіоні приурочений до смерекових лісів, де широко розповсюджений й часто трапляється на квітах гадючника в’язолистого та арункусу звичайного. Літ триває з кінця червня до кінця серпня. Чисельність, відносно інших видів вусачів, сягає 2-3%.
Морфологія [ред.]
Імаго [ред.]
Жуки середнього розміру, довжиною тіла 11-20 мм. Передньоспинка вкрита дрібними волосками, поцятковано-зморшкувата; надкрила, як у самців, так і в самок, жовті з двома чорними плямами на кожному, сильно зморшкуваті тільки у першій третині. Іноді верхні плями зникають і залишаються лише нижні. Тіло чорного кольору.
Личинка [ред.]
У личинки по обидві сторони голови наявні три основні вічка. Верхня губа овально-поперечна. Наличник трапецієподібний. Мандибули видовжені, на вершині косо зрізані. Ноги добре розвинені. Пронотум дуже маленький слабо помітний. Дорзальні мозолі з двома поперечними валиками кожен. Дев’ятий терґіт черевця на верхівці витягнений у зубець. Довжина личинки – 30 мм.
Життєвий цикл [ред.]
Личинка розвивається у тонких коренях всохлих хвойних дерев та їхніх пеньків. Заляльковування відбувається у ґрунті. Самки відкладають від 100 до 400 яєць, невеликими групами, на поверхню кори або у тріщини. Життєвий цикл триває два роки.
Література [ред.]
- Бартенев А.Ф. Обзор видов жуков-усачей (Coleoptera: Cerambycidae) фауны Украины // Вісті Харківського ентомологічного товариства. — 2003 (2004). — 11, № 1-2. — с. 24-43
- Загайкевич І.К. До вивчення вусачів (Cerambycidae) Станіславської обл. // Проблеми ентомології на Україні. — К.: Вид-во АН УРСР, 1959. — с. 45-47;
- Загайкевич І.К. Таксономия и экология усачей. — К.: Наукова Думка, 1991. — 420 с.;
- Заморока А.М. Висотно-домінантний розподіл фауни жуків-вусачів на північно-східному меґасхилі Українських Карпат та південно-західній окраїні Східноєвропейської платформи // Вісн. Прикарпатського у-ту, серія біол. № 3 — Івано-Франківськ, 2003. — с. 112—127;
- Заморока А.М. Вплив комплексного висотного градієнту на формування домінантних форм жуків-вусачів (Coleoptera: Cerambycidae) на північно-східному макросхилі Українських Карпат та Передкарпатті // ІІ міжнародна наукова конференція студентів та аспірантів «Молодь і поступ біології». — Львів, 2006. — с. 251—252;
- Заморока А.М. Жуки-вусачі Івано-Франківської області // мат. конф. «Проблеми вивчення та охорони біорізноманіття Карпат і прилеглих територій». — Івано-Франківськ, 2007. — с. 131—132;
- Łomnicki M. Catalogus Coleopterorum Haliciae. — Leopoli, 1884. — S. 1-43;
- Nowicki M. Verzeichniss galizischer Käfer // Beitrage zur Insektenfauna Galiziens. — Krakow, 1873. — S. 7-52.
