Джузеппе Пеано
| Джузеппе Пеано | |
| Giuseppe Peano | |
 |
|
| Народився | 27 серпня 1858 Спінетта, П'ємонт |
|---|---|
| Помер | 20 квітня 1932 Турин |
| Громадянство |  Італія |
| Національність | італієць |
| Галузь наукових інтересів | математика, логіка |
| Заклад | Туринський університет |
| Alma mater | Туринський університет |
| Вчене звання | професор |
| Відомий у зв'язку з: | аксіоматизація математичних дисциплін |
Джузеппе Пеано (27 серпня 1858, Спінетта — 20 квітня 1932, Турин) — італійський математик і логік, член Туринської академії наук.
Закінчив Туринський університет. Працював там же, з 1890 професор математики. У 1887 — 1901 також викладав у військовій академії в Турині.
Досліджував основні поняття та твердження аналізу (питання про, можливо, ширші умови існування рішень диференціальних рівнянь, поняття похідної та інші). Займався формально-логічним обґрунтуванням математики, піонер і пропагандист символічної логіки. Пеано та його учні (Д.Фано, М.Пієрія), втілюючи ідеї Ґ.Лейбніца, викладали математику в точній символічній формі, без слів. Важливий внесок зробив Пеано в арифметику, створивши в 1891 систему аксіом натурального ряду чисел, яка тепер називається системою аксіом Пеано, а також в геометрію, встановивши основи, на яких можна здійснити логічну побудову геометрії Евкліда. Перший збудував неперервну (жорданову) криву, яка повністю заповнює квадрат (крива Пеано). У 1887 Пеано ввів дуже загальне поняття векторнозначних функцій точкових множин і визначив для них поняття похідної та інтеграла, які при відповідних уточнень можуть розглядатися тепер як поняття похідної однієї функції множини за другою та інтеграла Лебега — Стілтьєса.
Пеано також створив міжнародну штучну мову Latina sine flexione, яка була спрощеною формою латини, над якою працював в 1903-1904 роках.
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||
