Педагогічна психологія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Педагогічна психологіягалузь психологічної науки, яка досліджує психологічні проблеми виховання й навчання особистості — основних механізмів спрямованої соціалізації людини.

Предметом педагогічної психології є дослідження психологічних закономірностей процесу спрямованої соціалізації, тобто перетворення біологічної істоти в людську особистість у соціальному, спеціально організованому середовищі.

Зміст

Структура педагогічної психології [ред.]

Зв'язок педагогічної психології з іншими науками [ред.]

Педагогічна психологія має певну структуру, до її складу входять: психологія виховання і самовиховання; психологія навчання; психологія педагогічної діяльності та особистості учителя. Виховання і навчання в тій чи іншій мірі є предметом дослідження різних наук: філософії, соціології, історії, педагогіки та загальної психологіі. Філософія розглядає питання виховання під кутом зору становлення в людині власне людських рис; соціологічні аспекти освіти охоплюють структуру та зміст діяльності різних соціальних груп та інститутів, що виконують виховні і навчальні функції, будучи частиною системи освіти; історичні проблеми освіти охоплюють становлення і перетворення навчально-виховних інститутів; цілей, змісту і методів навчання і виховання в різні історичні епохи. Але, звичайно, найбільше з проблематикою навчання і виховання пов'язані педагогіка та психологія.

Педагогічний процес [ред.]

Педагогіка розглядає цілі і завдання навчання і виховання дітей, його засоби і методи, способи їх реалізації на практиці. Одночасно з цим предметом педагогічних досліджень є так само загальний актуальний зміст освіти. Що ж до особистості учня, індивідуальних психологічних особливостей вчителя, взаємин між учителем (вихователем) і дитиною, то це є предметом спеціального, уважного і детального вивчення в психології. Психологічною підставою педагогічного процесу є: 1. Теорії особистості (З. Фрейд, С. Л. Рубінштейн, Г. Олпорт, К. Левін, Е. Фромм, Л. І. Божович). 2. Теорія діяльності (О. М. Леонтьєв, С. Л. Рубінштейн). 3. Вікова психологія (психологія розвитку). 4. Теорії навчання (висхідні до біхевіоризму). 5. Психологія пізнавальних процесів (когнітивна психологія, гештальтпсихології, психологія мови). 6. Психологія індивідуальних відмінностей (темперамент, характер, здібності). 7. Соціальна психологія колективів, спілкування і особистості. 8. Інженерна психологія (взаємодія людини з ТЗН, ЕОМ). 9. Культурно-історична теорія (Л. С. Виготський). 10. Системний підхід у психології (В. М. Бехтерєв, М. Вертгеймер, Б. Г. Ананьєв, Б. Ф. Ломов) 11. Нейропсихологія (О. Р. Лурія). 12. Психодіагностика. 13. Порівняльна психологія. 14. Гуманістична психологія. 15. Психотерапія.

Джерела [ред.]