Педагогічна цінність есперанто

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Педагогі́чна ці́нність еспера́нто або пропедевтичний ефект есперанто — вплив есперанто на подальше вивчення інших мов. Численні дослідження підтверджують що знання есперанто значно полегшує вивчення іноземних мов[1]. Оволодіти граматикою цієї мови можна набагато швидше і простіше, тому є прямий сенс розпочинати вивчення іноземних мов саме з есперанто[2].

Ще в 1908 році, в статті «Esperanto kiel propedeŭtiko de lingvoj» («Есперанто як пропедевтика мов»), Антоній Грабовський привертав увагу до пропедевтичної цінності есперанто, він доводив на практиці, в якій мірі попереднє вивчення есперанто допомагає вчити французьку і латинську мови.

Дослідження[ред.ред. код]

Починаючи з 1920-x років було проведено кілька педагогічних експериментів:

  • 1925–1931, Колумбійський університет, Нью-Йорк, США: 20 годин вивчення есперанто дали більш високий результат, ніж 100 годин французької, німецької, італійської чи іспанської мов.
  • 1947–1951, Шеффілд, Велика Британія (починаючи з 1948 також у Манчестері): дитина засвоює есперанто за 6 місяців приблизно настільки, наскільки вона засвоює французьку за 4-5 років; після декількох місяців вивчення есперанто діти досягають великих успіхів у вивченні інших мов.
  • 1958–1963, Літня школа, Фінляндія: під контролем Міністерства освіти було виявлено, що після курсу есперанто учні змогли досягти вищого рівня в німецькій мові, ніж ті, хто вчив тільки німецьку (навіть якщо вчили її довше).
  • 1962–1963, Будапештський університет, Угорщина: порівняння між есперанто, російською, англійською та німецькою; вчити есперанто виявилося набагато простіше, ніж інші мови.
  • 1983–1988, середня школа Rocca di San Salvatore, Генуя, Італія : учні, які вчили спочатку есперанто, а потім французьку, досягли вищого рівня, ніж ті, які вчили тільки французьку.

Література[ред.ред. код]

  1. Frank, Helmar. 1987. Propedeuxtika valoro de la Internacia Lingvo: Kibernetika teorio kaj empiriaj rezultoj de la Lingvo-Orientiga Instruado de la Internacia Lingvo kiel bazo de pli posta lernado de etnaj lingvoj. In Serta Gratvlatoria in Honorem Juan Régulo, II (Esperantismo) (La Laguna: Universidad de La Laguna), pp. 213–222
  2. Helmar Frank: Kibernetike-pedagogia teorio de la Lingvo-Orientiga Instruado, Kybernetische Pädagogik/Klerigkibernetiko, Band 6, pagxoj 311–331, Paderborn 1993
  3. Helmar Frank: Propedeuxtika valoro de la Internacia Lingvo, Kybernetische Pädagogik / Klerigkibernetiko, Band 6, pagxoj 424–442, Paderborn 1993
  4. H.Frank kaj E. Formaggio: La profito el propedeuxtika (speciale lingvo-orientiga) instruado depende de ago kaj transfero, Grkg/Humankybernetik, Band 33, Kajero 4 (1992), p. 164–174
  5. Yukio Fukuda: Zur rationalisierten Fremdsprach-Lehrplanung unter Berücksichtigung der (z.B. deutschen oder japanischen) Muttersprache. Grundlagenstudien aus Kybernetik und Geisteswissenschaft 21, p. 1-16, 1980
  6. Istvan Szerdahely: La didaktika loko de la Internacia Lingvo en la sistemo de lernejaj studobjektoj, En Internacia Pedagogia revuo, kajero 0/1979
  7. Helmut Sonnabend: Esperanto: lerneja eksperimento. Raporto, analizo, konkludo, Edistudio, Pisa 1979
  8. Evelyn Geisler: La unuaj mezuradoj pri la lernplifaciligo inter la Internacia kaj la Angla lingvoj, Euxropa Dokumentaro 21/1979, p. 9-10
  9. Evelyn Geisler: Mezurado de la lernplifaciligo de la angla pro ILo, Euxropa Dokumentaro, Nro 25/1980, pagxo 4
  10. Elisabetta Formaggio: Lerneja eksperimento pri lernfacileco kaj transfero en la fremdlingvoinstruado, Grkg/Humankybernetik, Band 30, Kajero4(1989), p.141-151.
  11. Zlatko Tisxljar: LINGVO-ORIENTIGA INSTRUADO (LOI) CELE AL RAPIDIGO DE LA LERNADO DE FREMDLINGVOJ en «Esperanto vivos malgraux la esperantistoj», Inter-kulturo, Maribor, 1996

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

  • Springboard… to Languages(англ.) (трамплін у мови) — сайт проекту по поширенню есперанто в школах Великобританії в якості першої іноземної мови, задля легшого опановування наступних