Педро I (король Кастилії)
| Педро I | |
| Pedro I | |
| Король Кастилії та Леону | |
| Початок правління: | 1350 |
|---|---|
| Кінець правління: | 1369 |
| Попередник: | Альфонс XI |
| Наступник: | Енріке II |
| Дата народження: | 30 серпня 1334 |
| Місце народження: | Бургос |
| Дата смерті: | 23 березня 1369 (34 роки) |
| Місце смерті: | Монтьєль |
| Дружина: | Бланка де Бурбон Хуана де Кастро |
| Діти: | 6 синів та 4 доньки (від коханок) |
| Династія: | Бургундська династія |
| Батько: | Альфонс XI |
| Мати: | Марія Португальська |
Педро I Жорстокий, Справедливий (*30 серпня 1334 — †23 березня 1369) — король Кастилії та Леону у 1350–1366 та 1367–1369 роках.
Зміст |
Життєпис[ред.]
Початок володарювання[ред.]
Походив з Бургундської династії. Син Альфонса XI, короля Кастилії та Леону, й Марія Португальської. У дитинстві провів більше часу у Севільї.
Після смерті батька у 1350 році стає королем. Втім спочатку фактичними володарями стали Марія Португальська та її коханець Хуан Альфонсо де Альбукерке. останній дав погану пораду помститися коханці Альфонса XI Елеонорі Гузман, а також його 6 синам від неї. Спочатку він заарештував двох з них — Енріке, графа Трастамара та Фадріке, магістра Ордену Сантьяго. Втім невдовзі помилував. Водночас Педро I став проводити політику щодо більшої централізації країни, протидіяв аристократам. Зокрема 1351 році домігся приєднання до королівського домену значних володінь родини Лара у Біскайї.
Водночас Педро I намагався спиратися на торгівельно-промислові кола значних міст країни. Для цього під час кортесів у 1351–1352 роках надав їм низьку привілеїв. Під час кортесів 1356 року за ініціативи Педро I були поліпшенні закони стосовно виконання правосуддя, прийнятті постанови для розвитку торгівлі, сільського господарства та тваринництва.
Війна з грандами[ред.]
Діяльність короля щодо посилення ролі міст викликала невдоволення знаті та вищого духівництва. Цим вирішив скористатися Енріке, граф Трастама,, створивши в Астурії напівнещзалежне графство. Він сподівався звідси почати повстання проти Педро I. В 1353 році виник конфлікт з Францією за посаг дружини короля — Бланки де Бурбон. Її родина не виконала умови шлюбного договору. Тому Педро I відправив Бланку де Бурбон до замку у Толедо. Це спричинило невдоволення Франції, спротив Хуана де Альбукерке, повстання знаті у Толедо.
Цим конфліком скористались граф Трастама, його брати Фадріке й Телло. Водночас повстав Альбукерке. Втім незабаром останній сконав. У 1355 році Педро I захопив Толедо, а у 1356 році Торо. Тут він захопив інфанта Фадріке. Енріке Трастамара втік до Арагону й зрештою спонукав Педро IV Арагонського до війни з Кастилією. Ця війна тривала до 1366 року. Спочатку Педро I зміг завдати поразки ворогам. У 1358 спустошив західні землі Арагону. У 1359 році стратив мати графа Трастамара — Елеонору Гузман — та його братів — Хуана, Педро та Фадріке.
У 1360 році Енріке Трастамара знову вдерся до Кастилії. Значна частина знаті перейшла на його бік. В той же час король Педро I посилив респресії проти неї. Разом з ти Педро I зумів відбити наступ ворогів.
Складним становищем Кастилії вирішив скористатися емір Гранади, який у 1361 році напав на Педро I. Ця війна тривала з перемінним успіхом до 1363 року, коли нарешті кастильці змусили ворога відступити у свої володіння. Водночас король Кастилії почав активний наступ на Арагон, вщент розбивши армію короля Педро IV й зайнявши значну частину Арагонського королівства у 1364 році.
У 1366 році Енріке Трастамара, отримавши війська з Франції на чолі з Бертраном дю Гекленом та Жаном Бурбоном, графом де Ла Марш, рушив на короля Педро I, змусивши того тікати до Байонни. Тут він отримав поміч від Едуарда «Чорного принца». Навзаєм Педро I обіцяв грошову винагороду та значну частину Біскайї. 3 квітня 1367 року у битві при Нахері війська Педро I та «Чорного принця» розбили армію Енріке Трастамара. Після цього Педро I більшою частиною свого королівства. Втім Педро I не виконав зобов'язання перед Едуардом «Чорним принцем», й той залишив короля Кастилії. В цей момент знову вдерся до Кастилії Енріке Трастамара у 1369 році взяв Педро I в облогу у замку Монтьєль. Проте вороги не зуміли цю фортецю. Тоді ввівши в оману Педро I, Енріке Трастамара влаштував тому засідку й зрадливо наказав вбити свого зведеного брата, що й відбулося 23 березня.
Родина[ред.]
Педро I від численних коханок мав 5 синів та 4 доньки. Законним лише був Хуан від Хуани де Кастро. Втім, захопивший владу Енріке Трастамара домігся прийняття кортесами рішення щодо анулювання права Хуана на корону Кастилії та Леону.
Джерела[ред.]
- Díaz Martín, Luis Vicente: Pedro I el Cruel (1350–1369). 2ª ed. Gijón: Trea, 2007. ISBN 978-84-9704-274-3
- Miguel A. Ladero Quesada: Peter I. In: Lexikon des Mittelalters (LexMA). Band 6, Artemis & Winkler, München/Zürich 1993, ISBN 3-7608-8906-9, Sp. 1928–1929.
| ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Педро I (король Кастилії) |

