Педру V

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Педру V (Педру де Алькантера Марія Фернанду Мігель Рафаель Габріель Гонзага Хав'єр Ежуа Антоніу Леопольду Віктор Франсиску де Асіс Жюлі Аміліу) (16 вересня 1837 Лісабон — 11 листопада 1861 Лісабон) — король Португалії з 15 листопада 1853 (фактично почав самостійне управління з 16 вересня 1855). Старший син Марії II з Браганської династії і Фернанду II з Саксен-Кобург-Готської династії.

Перші два роки після смерті матері Педру володарював під опікою батька, дона Фернандо, який спробував дати синові хорошу освіту, а потім відправив подорожувати країнами Європи. Приступивши в 1855 році до справ управління, Педру виявив незвичайний розум. Придбав велику популярність в народі завдяки мужності, виявленої під час епідемії жовтої лихоманки у столиці. При цьому він мав слабке здоров'я і схильність до містики.

28 січня (10 лютого) 1856 російський імператор Олександр II Миколайович нагородив Педру V вищим орденом Російської імперії — Орденом Андрія Первозванного.

Джерела[ред.ред. код]