Пекарний порошок

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Пекарний порошок

Пе́карний порошо́к — штучний розпушувач тіста, який застосовується при випіканні хліба та при приготуванні кондитерських виробів без дріжджів.

Історія[ред.ред. код]

Пекарний порошок як інгридієнт хлібовипікання був розроблений на початку XX століття. На думку деяких дослідників, його винайшов 1843 року британець Альфред Бьорд. Подібну суміш продавали в XIX столітті Юстус фон Лібіх і його американський студент Ебен Хорсфорд. Перший комерційно успішний патент отримав 1903 року німецький аптекар Август Откер, засновник всесвітньо відомої групи Dr. Oetker(англ.)укр.. Пекарний порошок отримав найбільше поширення серед пекарів і кондитерів Європи та Північної Америки. Входить до складу рецептур багатьох кондитерських виробів і виробів з бездріжджового тіста, у основному — для швидкого приготування.

Властивості та склад[ред.ред. код]

Являє собою суху суміш харчових добавок — основних і кислих солей — з додаванням наповнювача, який запобігає їх взаємодії до використання (введення в тісто).
Дія заснована на хімічній реакції, що супроводжується виділенням вуглекислого газу, який, утворюючи пухирці, рівномірно «піднімає» тісто, надаючи виробам рихлість і пишність без стороннього присмаку соди (за умови правильного дозування).
Пекарний порошок з різним складом інгредієнтів випускається багатьма виробниками харчових добавок і продається в готовому вигляді.
При необхідності пекарний порошок може бути виготовлений в домашніх умовах по одному з рецептів:

  • Найпростіший склад:
    • 1 частина харчової соди (E500ii)
    • 1 частина лимонної кислоти (E330)
    • 1 частина борошна, крохмалю, цукрової пудри (або їх суміш)
  • Класичний склад:
    • 125 г харчової соди (E500ii)
    • 250 г кремор-тартару (E336)
    • 20 г вуглекислого амонію (E503i)
    • 25 г рисової муки

Зі складом і кількістю інгредієнтів порошку можна експериментувати, проте в будь-якому випадку всі складові повинні бути абсолютно сухими.

Для запобігання від передчасної реакції компонентів під час зберігання можна не змішувати їх, а насипати в банку або іншу ємність шарами, так, щоб шар наповнювача поділяв шари реагентів (наприклад, соди та лимонної кислоти). Перед використанням шари слід змішати, щоб компоненти потрапили в тісто в потрібній пропорції.

Застосування[ред.ред. код]

При приготуванні тіста пекарний порошок слід змішати з сухим борошном, призначеним для випічки (якщо розчинити порошок у воді, реакція відбудеться й вуглекислий газ виділиться раніше, ніж розчин потрапить у тісто).

Зберігання[ред.ред. код]

Пекарний порошок — як приготовленний, так і той, що залишився невикористаним після розкриття заводської упаковки — необхідно зберігати герметичним скляним або порцеляновим посудом в захищеному від світла місці.

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]