Пекарі звичайний
| Таясу | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
|
||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||
| Tayassu pecari (Link, 1795) |
||||||||||||||||||||
Ареал виду |
||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||
|
Пекарі звичайний, або Таясу звичайний (Tayassu pecari) — вид ссавців родини Пекарієві з підряду Свиновиді (Suimorpha) ряду Оленеподібні (Cerviformes).
Зміст |
Назва та етимологія [ред.]
За зоологічним словником О. Маркевича й К. Татарка (1983: с. 221) назва роду Tayassu українською — "Пекарі". Tayassu (на тупі, корінній мові в Бразилії) служить для позначення членів родини Tayassuidae та диких свиней. Пекарі (мова гуарані), в строгому сенсі означає "лісові сліди".
Середовище проживання [ред.]
Країни проживання: Аргентина, Беліз, Болівія, Бразилія, Колумбія, Коста-Ріка, Еквадор, Французька Гвіана, Гватемала, Гайана, Гондурас, Мексика, Нікарагуа, Панама, Парагвай, Перу, Сурінам, Венесуела.
Мешкають в Неотропічній області від південної Мексики через Центральну Америку до північної Аргентини і півдня Бразилії. 60% цього виду населяє вологі тропічні ліси. Тим не менше вони мешкають також у вологих і сухих луках і лісах, ксерофітних таких областях, сухих тропічних лісах і прибережних мангрових лісах. Займають висотний діапазон від рівня моря до 1900 м на східних схилах Анд.
Морфологія [ред.]
Морфометрія. довжина голови й тіла: 950 – 1100 мм, довжина хвоста: 28 – 56 мм, довжина задніх ступнів: 210 – 230 мм, довжина вух: 80 – 90 мм, висота в плечах: 500 – 600, вага: 25 – 45 кг.
Опис. Хутро довге і густе. Має чорний колір рівномірний по всьому тілу, але він може бути з коричневим відтінком, за винятком підборіддя, області навколо кутів рота і низу щік, де колір білуватий. Вентральна область, в тому числі черево, груди і внутрішні сторони ніг світліші, ніж спина і боки. Потомство має сиве волосся і червоний колір часто змішуються з темною смугою в середній лінії спини. У молоді, білі плями на горлі можуть бути чи ні. Має гребінь довгого волосся, що починається між очима і триває до середньої лінії спини. Він має маленькі вуха з короткими волосками. Наявні залози на спині, які пов'язані з соціальною поведінкою, тому що через них виводяться токсини і жир, які дозволяють позначити свою територію
Зубна формула: I 2/3, C 1/1, P 3/3, M 3/3 = 38 зубів.
Стиль життя [ред.]
Будучи всеїдними, вони, як правило, сильно плодоїдні. Їх раціон складається в основному з фруктів, насіння і коріння, але раціон доповнюють також безхребетні, дрібні хребетні, гриби і падло. Вони харчуються бл. 144 видами рослин, що належать до 36 родин і відіграють важливу роль в екології Неотропічного лісу в якості основного розповсюджувача насіння. Їхні стада часто перевищує 100 осіб, хоча групи всього лише від 5 до більш ніж 200 осіб також спостерігалися. Тварина ця денна, хоча деяку діяльність може здійснювати у нічний час. Під час вигодовування дітей може бути досить агресивним з іншими членами зграї. Часто переміщаються на великі відстані протягом дня (до 10 км), залишаючи за собою затхлий запах і стоптану та перемішану землю. Він також хороший плавець і може перетинати великі річки з відносною легкістю. Сімейна група має домінантного самця, який не дозволяє доступу інших самців. Самці відкидають вступ додаткових самиць у стадо. Самиці досягають статевої зрілості у віці двох років і можуть злучатися з кількома самцями і до двох дитинчат можуть народити після вагітності терміном до 162 днів.
Джерела [ред.]
- Reyna-Hurtado, R., Taber, A., Altrichter, M., Fragoso, J., Keuroghlian, A. & Beck, H. 2008. Tayassu pecari. In: IUCN 2011
- Опис виду на вебсторінці PUCE
