Пекельний вампір

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Пекельний вампір
Vampire des abysses.jpg
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Молюски (Mollusca)
Клас: Головоногі (Cephalopoda)
Підклас: Coleoidea
Надряд: Octopodiformes
Ряд: Vampyromorphida
Підряд: Vampyromorphina
Родина: Vampyroteuthidae
Рід: Vampyroteuthis
Carl Chun, 1903
Вид: Пекельний вампір
Біноміальна назва
Vampyroteuthis infernalis
Carl Chun, 1903
Синоніми
* Cirroteuthis macrope
Berry, 1911
  • Vampyroteuthis macrope
    (Berry, 1911)
  • Melanoteuthis lucens
    Joubin, 1912
  • Watasella nigra
    Sasaki, 1920
  • Danateuthis schmidti
    Joubin, 1929
  • Hansenoteuthis lucens
    Joubin, 1929
  • Melanoteuthis schmidti
    Joubin, 1929
  • Melanoteuthis beebei
    Robson, 1929
  • Retroteuthis pacifica
    Joubin, 1929
  • Melanoteuthis anderseni
    Joubin, 1931
Посилання
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Vampyroteuthis

Пекельний вампір (Vampyroteuthis infernalis) — невеликий глибоководний головоногий молюск, трапляється в помірних та тропічних водах. Виділений в окремий ряд Vampyromorphida.

Будова[ред.ред. код]

Vampyroteuthis infernalis

Середня довжина тіла 15 см, максимальна не перевищує 30 см. Має 8 щупалець, які з’єднані між собою перетинками. Присоски є тільки на кінцях щупалець, на ділянках, які з’єднані перетинками присоски перетворились на м’які вусики. На відміну від інших головоногих, адський вампір має чутливі філаменти, які можуть втягуватись. В передній частині мантії є пара вухоподібних виростів, які виконують роль плавців. Махаючи ними наче крилами, тварина пересувається. Очі прозорі, діаметром до 2,5 см, за співвідношенням розміру тіла та очей, молюск має найбільші очі серед усіх тварин. Також на голові знаходяться фоторецептори, за допомогою яких молюск здатний бачити рух, який відбувається зверху. Мускулатура розвинена слабко, молюск малорухливий, але в разі небезпеки здатний до різких хаотичних рухів. Тканини насичені аміаком, який забезпечує плавучість тварини. На тілі є органи, що генерують світло — фотофори. Зябра мають велику площу поверхні. Кров’яний пігмент — гемоцианін (містить в своєму складі мідь), завдяки якому кров має блакитний відтінок. Забарвлення змінюється від червоного до фіолетового, очі — від червоного до блакитного. Дзьоб білого кольору.

Спосіб життя[ред.ред. код]

Молюск живе на глибинах 400 – 1000 м, в умовах дефіциту кисню (його вміст біля 3%). Живиться дрібними ракоподібними та кнідаріями. Слугує їжею для китів, ластоногих та крупних глибоководних риб. У разі небезпеки починає хаотично рухатись, крім цього використовує фотофори, які знаходяться на кінчиках щупалець генерують блакитне світло та відволікають увагу, при цьому атака хижака може закінчитись лише втратою частини щупальця. Також в якості захисної реакції адський вампір може вивертати купол зі щупалець та перетинок, візуально збільшуючи таким чином свої розміри. В критичних ситуаціях молюск випускає хмару біолюмінісцентного слизу, який здатний світитися до 10 хвилин, за цей час тварина тікає.

Розмноження[ред.ред. код]

Оскільки пошук партнера утруднюється темрявою та невеликою щільністю популяції, зустріч двох особин протилежної статі є випадковою подією, самиці виробили здатність довгий час зберігати сперматофори самця, в своєму тілі. З моменту отримання сперматофору до запліднення може пройти значний проміжок часу. Розвиток яєць після запліднення триває біля 400 діб у тілі самиці. Таким чином даному виду властива турбота про потомство. Після появи молоді самиця гине. Молодь яка з’явилась з яєць має розміри до 8 мм та за будовою нагадує дорослих особин. Молоді молюски живляться органічними рештками, які падають зверху.

Посилання[ред.ред. код]