Пектоліт
Пектоліт (рос. пектолит, англ. pectolite, нім. Pektolith m) – мінерал, гідроксилсилікат натрію і кальцію ланцюжкової будови, гр. піроксеноїдів.
Зміст |
Загальний опис[ред.]
Від грецьк. “пектос” – міцно зв’язаний, щільний (Fr. von Kobell, 1828).
Син. – осмеліт, ратоліт, стеліт.
Формула: NaCa2Si3O8 (OH). Містить (%): CaO – 33,8; Na2O – 9,3; SiO2 – 54,2; H2O – 2,7.
Сингонія триклінна (іноді моноклінна). Кристалічні агрегати, часто радіально-променисті волокна.
Густина 2,7-2,9.
Твердість 5,0-5,5.
Безбарвний, білий або сірий.
Блиск скляний до шовковистого.
Зустрічається як вторинний мінерал у порожнинах базальтів разом з цеолітом, кальцитом та пренітом. Рідкісний.
Знахідки: Нае (земля Рейланд-Пфальц, ФРН), Монцоні (Італія), Ейршир (Шотландія), Берґенфільд і Патерсон (шт. Нью-Джерсі, США).
Різновиди[ред.]
Розрізняють:
- пектоліт магніїстий (різновид пектоліту, що містить до 5% MgO);
- пектоліт манґанистий (різновид пектоліту, що містить до 5% MnO);
- пектоліт цирконіїстий (розенбушит).
Див. також[ред.]
Література[ред.]
- Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. — ISBN 966-7804-14-3.
- Лазаренко Є.К., Винар О.М. Мінералогічний словник, К.: Наукова думка. - 1975. – 774 с.
- W. A. Deer, R. A. Howie, J. Zussman. An Introduction to the Rock Forming Minerals. Verlag:Prentice Hall. 1992. ISBN 0-582-30094-0.Kommentar - englisch.
Посилання[ред.]
| ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Пектоліт |
