Пекінська качка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Пекинська качка

Пекі́нська ка́чка (кит. 北京烤鴨 Běijīng kǎo yā) — одна з найвідоміших страв китайської кухні.

Рецепт пекінської качки став широко відомий з часів правління династії Юань, коли в 1330 медик і дієтолог, що відповідав за харчування імператора, Ху Сихуей, опублікував його у своїй фундаментальній праці «Найважливіші принципи харчування».

Вважається, що цей рецепт походить з провінції Шаньдун. Страва користувалася популярністю при Юаньському дворі в Пекіні, чому і поширилася повсюдно з нинішньою назвою.

Натерта медом качка, запечена в спеціальній печі. Шкірка качки повинна бути хрусткою, тонкою і нежирною. Перед подачею на стіл її нарізають тонкими скибочками. Подається з мандариновими коржами, молодою цибулею і соусами: солодким соусом з лопуха або соусом «Хойсін». Додатково можуть бути додані інші окремі компоненти, наприклад огірки, нарізані соломкою.

Оскільки качка замовляється в ресторанах цілком, на бульйоні з залишками шматків після нарізки може бути зварений суп з китайської капусти, який подається після м'яса.

Пекінську качку також вживають з рисовими млинцями.

Качку в Пекіні можна скуштувати в спеціалізованих ресторанах.

Посилання[ред.ред. код]