Пелій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Пеліас)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пелій
Заняття монарх
Посада цар Іолкуd
Батько Посейдон[1][2]
Мати Тіро[1][2]
Брати/сестри Нелей[1][3][4]
Діти Pisidiced[1], Акаст[1][5][6], Pelopeiad[1], Hippothoed[1], Алкеста[1][7][8], Antinoed, Евадна[d], Amphinomed, Asteropeia[d][9] і Пеліади
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Пе́лій, Пе́ліас (грец. Pelias) — син Кретея (варіант: Посейдона) і Тіро, володар Іолку в Фессалії. Міф про Пелія та його брата Нелея подібний до низки оповідей про родоначальників і засновників міст та держав (Амфіон і Зет, Мойсей, Саргон Аккадський, Ромул і Рем та ін.). Згідно з міфом, коли Тіро покохала річкового бога Еніпея, під його виглядом до неї з'явився Посейдон, від якого вона народила близнят Пелія й Нелея. Бажаючи приховати свій зв'язок з Посейдоном, кинула дітей напризволяще; їх знайшли й виховали пастухи. Після смерті Кретея Пелій прогнав Нелея, який оселився в Мессенії і став родоначальником пілоських володарів. Сам Пелій став владарювати в Іолку, усунувши свого двоюрідного брата Есона. Одружившись із дочкою Біанта Анаксібією (варіант: з Алфесібеєю або Філомахою, дочкою Амфіона), мав дітей Акаста, Пейсідіку, Педопію, Гіппотою, Антиною й Алкесту. Одна версія міфа пов'язує Пелія з походом аргонавтів. Коли Есонів син Ясон став домагатися батьківського трону, Пелій згодився повернути владу, але за умови, що небіж привезе йому з Колхіди золоте руно. Ясон, щасливо повернувшись із походу, примусив Пелія віддати трон омолодженому чарами Медеї Есонові. Пеліади, побачивши дію чарів Медеї, вирішили омолодити й свого батька, що спричинило його загибель. За смерть батька помстився Акаст, який прогнав Ясона й Медею з Іолку.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Пелій
Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Література та бібліографія
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
  1. ↑ а б в г д е ж и Любкер Ф. Pelias // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 998–999.
  2. ↑ а б Н. О. Пелий // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1898. — Т. XXIII. — С. 113.
  3. ↑ Любкер Ф. Neleus // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 911.
  4. ↑ Neleus // Encyclopædia Britannica: a dictionary of arts, sciences, literature and general information / H. Chisholm — 11 — New York, Cambridge, England: University Press, 1911. — Vol. 19. — P. 352.
  5. ↑ Любкер Ф. Acastus // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 5.
  6. ↑ Acastus // Encyclopædia Britannica: a dictionary of arts, sciences, literature and general information / H. Chisholm — 11 — New York, Cambridge, England: University Press, 1911. — Vol. 1. — P. 111.
  7. ↑ Альцеста // Энциклопедический лексикон — СПб: 1835. — Т. 2. — С. 59.
  8. ↑ Альцеста // Энциклопедический словарь / под ред. И. Е. Андреевский — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1890. — Т. Iа. — С. 592–593.
  9. ↑ Hoefer U. Asteropeia 1 // Kategorie:RE:Band II,2 — 1896.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Пелій&oldid=38275970