Пемба

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Пемба
Pemba

Місцева назва: Jaziiratul Khadhraa
Вид з Чаке-Чаке на мангрові зарості на березі
Вид з Чаке-Чаке на мангрові зарості на березі
Географія
Pemba Island (Tanzania).jpg
Розташування Індійський океан
Координати 5°13′ пд. ш. 39°44′ сх. д. / 5.217° пд. ш. 39.733° сх. д. / -5.217; 39.733
Архіпелаг Занзібар
Площа 984 км²
Адміністрація
Танзанія Танзанія
самоуправна територія Занзібар
Найбільше місто Вете (102.482, 2002)
Демографія
Населення 360.797 чол. (2002)
Аборигени суахілі

Пе́мба — острів з архіпелагу Занзібар у Індійському океані біля східно-африканського узбережжя, входить до складу Танзанії.

Загальні відомості[ред.ред. код]

Пемба — кораловий острів, розташований на відстані 50 км від о-ву Унгуджа (Занзібар), між 4°50' і 5°30' півд. широти, і відокремлений від материка протокою Пемба.

Довжина — 75 км, ширина — 10 км, площа — 984 км². Висота — до 99 м.

Клімат — екваторіальний. Опадів до 1000 мм на рік.

На Пембі досить плодородні ґрунти, які сприяють вирощуванню сільсько-господарських культур, на узбережжі — мангрові зарості.

Найбільші поселення — Вете, Чаке-Чаке (головне місто острову), Мкоані.

Основне населення — суахілі, також значна арабська община, представники ін. народів банту — переселенці з континенту тощо.

Історія[ред.ред. код]

Пемба здавна відома східним мореплавцям під назвою Ал-Джазіра Ал-Кадра (араб. Al Jazeera Al Khadra — «Зелений острів»)

Руїни Ндаґоні

Доля Пемби історично пов'язана з Унгуджою (Занзібаром) — це стосується, в першу чергу, формування етнічної спільноти суахілі з нащадків персів-шіразі́ та арабів.

Також на острові збереглися руїни середньовічних поселень, датовані, на думку вчених, XIV ст. (на захід від столиці Чаке-Чаке на півострові Ras Mkumbuu т. зв. руїни Ндаґоні / Ndagoni).

До археологічних пам'яток Пемби також належать руїни Мкама-Ндуме (Mkama Ndume) на південь від аеропорту, біля с. Пуджіні (Pujini), що датуються XV ст. і являють одні з перших фортифікаційних споруд на східноафриканському узбережжі.

Після тимчасового правління португальців (XVI-XVII) Пемба підпадає під владу спочатку султанату Оман (Маскат), надалі — султанату Занзібар.

Прапор Пемби у 19642006

Маловідомим є факт, що 26 квітня 1964 року при об'єднанні Танганьїки та Занзібару відповідну угоду про утворення Об'єднаної Республіки Танзанія укладали представники не двох указаних сторін, а трьох — третьою була Республіка Пемба, яка наприкінці 1963 року, разом з Занзібаром, отримала незалежність від Великобританії.

Зараз, входячи до автономної території Занзібар, Пемба поділена на два райони — Південний і Північний.

Економіка[ред.ред. код]

Безперечним фактом є більша плодючість, по відношенню з Унгуджою, місцевих ґрунтів (що навіть знайшло відображення в арабській назві Пемби). За таких умов селяни Пемби вирощують добрі врожаї рису, бобових, кассави, бананів, кокосів тощо. Проте чи не основною сільгоспкультурою лишається і дотепер гвоздикове дерево (їх на о-ві не менше 3 млн шт.).

На Пембі розвинуте рибальство. Завширшки 20 км протока Пемба, що відділяє Пембу від материка, вважається однією з найкращих у відношенні рибних багатств.

З недавнього часу на Пембі активно розвивається міжнародний туризм. Гостей острову приваблюють прозорі води, незаймані пляжі й чудові корали з щедрим підводним світом обабіч Пемби.

Цікаві факти[ред.ред. код]

  • За Середньовіччя до Пемби рідко навідувались мореплавці, бо острів мав погану славу — ходили чутки про місцевих могутніх чаклунів і знахарів, що нині вдало обігрують місцеві жителі.
  • У сер. ХХ ст. Пемба була найбільшим експортером у світі гвоздики, але внаслідок денаціоналізації галузі наприкінці століття, втратила цей статус, лишаючись, проте, і надалі одним із найбільших виробників цих прянощів.
  • На честь острова названо астероїд 1429 Пемба.

Галерея[ред.ред. код]



Джерела та посилання[ред.ред. код]