Пентеконтаетія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Пентаконтаетія (грец. Πεντηκονταετία) — за Фукідідом «рівно 50-річний часовий відрізок» від битви при Платеях у 479 році до н. е. до початку Пелопонеської війни у 431 році до н. е. Для Афін — це період найвищого розквіту рабовласницької демократії та культури. У зовнішньополітичному відношенні основою цього розквіту стало утворення Афінської архе та використання матеріальних ресурсів союзників за І Афінським морським союзом.

Література[ред.ред. код]

  • Hornblower, Simon, and Anthony Spawforth ed., The Oxford Classical Dictionary (Oxford University Press, 2003) ISBN 0-19-866172-X