Пененжно

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пенєнжно
Pieniężno
Герб Прапор
Герб Прапор
Основні дані
54°13′ пн. ш. 20°07′ сх. д. / 54.217° пн. ш. 20.117° сх. д. / 54.217; 20.117Координати: 54°13′ пн. ш. 20°07′ сх. д. / 54.217° пн. ш. 20.117° сх. д. / 54.217; 20.117
Країна Польща Польща
Регіон Вармінсько-Мазурське воєводство
Столиця для Gromada Pieniężnod (gromada of Poland)
Магдебурзьке право 1312
Площа 3,81 км²
Населення 2956 (30.06.2012) [1]
· густота 775,85 осіб/км²
Міста-побратими Рангсдорф
Телефонний код (48) 55
Часовий пояс UTC+1 і UTC+2
Номери автомобілів NBR
GeoNames 762311
OSM 2982729 ·R (Ґміна Пененжно)
SIMC 0932956
Поштові індекси 14-520
Міська влада
Вебсайт pieniezno.pl
Мапа
Мапа


CMNS: Пенєнжно у Вікісховищі

Пенє́нжно (пол. Pieniężno, раніше Melzak, нім. Mehlsack) — місто в північній Польщі, на річці Валша. Належить до Браневського повіту Вармінсько-Мазурського воєводства.

У місті проживають українці депортовані в рамках акції "Вісла" в 1947 р. Маловідомо, що другим після загальновідомого Хшанова центром греко-католицьких служб для вірних у Польщі став кляштор отців вербістів у Пененжні. В часі найбільших свят, зокрема Різдва та Великодня для вірних відправлялися так звані тихі служби в семінарійному костелі.[2][3]

Діє греко-католицька церква та парафія св. Михаїла по вул. Dworcowa 1. В парафію входять місто і гміна Пенєнжно, села Струбно, Подлехи, Равузи, Чосново, Висока Браневська, Лози i Длугобур з гміни Плоскиня, с. Волово і Воля i Вілкницька з гміни Лельково, а також Гострий Камінь, Гедути, Генриково з гміни Орнета. У дитсадку в Пенєнжні, початкових школах в Пенєнжні, Пакошах, Плоскині, середній школі та гімназії в Пененжні проводяться греко-католицькі катехези[3].

У Пененжні проводиться щорічне "Свято врожаю", в якому приймає участь українська спільнота. У Пененжні діє низка українських гуртів: «Stokrotki», «Czornobrywka» та «Harazd».

На міському кладовищі в місті похований діяч УСКТ Володимир Харидчак (1937-2011), сектор 13, ряд 2, номер поховання 2a Тут також поховані діяч "Просвіти", з 1960-х рр. дяк при церкві в Пененжні Дмитро Козак (08.11.1898-16.10.1985, сектор 4, ряд 7, номер поховання 16), Григорій Гузій (1899-1966, сектор 4, ряд, 6, номер поховання 9), Максим Хийжий (19.05.1901-14.10.1952, сектор 2, ряд 12, номер поховання 8) та Михайло Козак (01.03.1896 -18.09.1970, сектор 2, ряд 9, номер поховання 4)[4][5]. Українські поховання на цвинтарі часто підписані кирилицею.

На цьому ж кладовищі знаходиться також кватера радянських солдатів, які полегли в січні 1945 р. Серед них багато українців.

Пененжно відгукнулося на початок повномасштабної агресії росії проти України. В місцевому осередку соціальної допомоги українці отримали фінансову допомогу. В міській ратуші влаштований склад з гуманітарною допомогою, яка видається. Допомога пересилається також до Фромборка, де в дитячому будинку також опинилися діти з України. Пененжно передало в Україну пожежну машину та мотопомпи. В Пененжні пройшов благодійний концерт «Солідарні з Україною», кошти від якого пішли на допомогу Україні[3][6].

Демографія[ред. | ред. код]

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[7][8]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 1444 264 1071 109
Жінки 1544 238 1004 302
Разом 2988 502 2075 411

Примітки[ред. | ред. код]

  1. [1]
  2. Kopiczko A. Duchowieństwo grekokatolickie w diecezji warmińskiej 1947-1960 – miedzy akomodacją a odrębnością // Kościół grekokatolicki na Warmii i Mazurach. Wobec doświadczeń przezłoci i przemian społeczno-politycznych w Polsce. Olsztyn 2006. – S. 53-61.
  3. а б в Парнікоза, Іван. Пенєнжно м (Pieniężno). Прадідівська слава. Українські пам’ятки (українська). М. Жарких. Процитовано 24.07.2020. 
  4. Проект "Живі у нашій пам'яті". Комунальний цвинтар в Пененжні. 
  5. Kich-Masłej O., Czytelna Towarzystwa „Proswita” w Wierzbicy (1884-1939). Rekonstrukcja, Kraków 2020, 253 s.
  6. Допомога Україні. Пененжно
  7. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018. 
  8. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.