Перацький Броніслав

Броніслав Вільгельм Перацький
Броніслав Перацький
Народився	28 травня 1895 Горлиці
Помер	15 червня 1934 Варшава ліквідований ОУН
Громадянство	Польща
Національність	поляк
Ім'я при народженні	пол. Bronisław Wilhelm Pieracki
Відомий	провідник політики «пацифікації», ініціатор погромів українського населення
Діяльність	Міністр внутрішніх справ Польщі
Термін	23 червня 1931 — 15 червня 1934
Попередник	Феліціян Славой Складковський
Наступник	Леон Козловський
Партія	Безпартійний блок співпраці з урядом (пол. BBWR)

Бронісла́в Вільге́льм Пера́цький (пол. Bronisław Wilhelm Pieracki) (*28 травня 1895 Горлиці — †15 червня 1934 Варшава) — польський військовик, політик, міністр внутрішніх справ Польщі у 1931—1934 рр. Керував політикою пацифікації українців у 1930—1932 рр. Страчений членом ОУН Григорієм Мацейком на виконання рішення трибуналу ОУН.

Біографія

Перацький народився у західній, польській Галичині в м. Горлиці. У роки Першої світової війни Перацький служив у польських національних військових підрозділах, сформованих за ініціативи Ю.Пілсудського. У 1918 р. став членом Польської військової організації. Після проголошення ЗУНР, брав участь у українсько-польській війні 1918—1919 рр. У 1923 р. очолював відділ некатолицьких віровизнань. 1926 р. підтримав травневий переворот і повернення до влади Пілсудського. 1928 р. став послом польського Сейму, був одним з провідних діячів режиму Санації. 1929—1930 рр. віце-міністр, а з 1934 р. — міністр внутрішніх справ. Був керівником політики «пацифікації», спрямованої проти українців Польщі, зокрема у Львові 1930 р. За його ініціативи відбувалися погроми українського населення на Лемківщині, Волині та Поліссі у 1931—1932 рр.

Страта

Страту Перацького, як покарання за пацифікацію, організувала ОУН. Степан Бандера, як Крайовий провідник ОУН, дав наказ на виконання рішення трибуналу. Акцією керував Микола Лебедь. Атентат готувався у Варшаві — Ярослав Карпинець виготовив бомбу, якою мали стратити міністра.

Виконавцем страти призначено добровольця, члена ОУН Григорія Мацейка. За версією трибуналу оунівців, він мусив підірвати себе і засудженого громадянина Перацького. 15 червня 1934 р. Перацький прибув на обід до ресторану «Товариський клуб» на вулиці Фоскаль. Григорій Мацейко підійшов до нього і спробував підірвати бомбу. Коли пристрій не спрацював, він кількома пострілами смертельно поранив міністра.

Мацейкові вдалося уникнути арешту. Натомість Степана Бандеру та інших причетних до акції заарештували та засудили до страти та довгих років ув'язнення на гучному Варшавському процесі. Страта Перацького, з одного боку, викликала подальші репресії, зокрема було засновано політичний концтабір у Березі-Картузькій в білоруській зоні окупації. З іншого - польська влада не змогла більше приховувати "українську проблему", вона набула міжнародного звучання, а авторитет ОУН серед українців Польщі істотно зріс.

Посилання

• Д. О. Свідник. Український тероризм (укр.)
• Степан Бандера. Людина і міф. Варшавській і львівський процеси (укр.)
• Хай-Вей. ОУН - герої чи злочинці? (рос.)