Передміська синагога (Львів)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Велика передміська синагога
Wielka Synagoga Przedmiejska 3.jpg
Передміська синагога (Львів)
Розташування Україна, Львів
Зруйновано 1941
Інтер'єр.

Передміська синагога — втрачена синагога, що знаходилась на Краківському передмісті Львова.

Історія[ред.ред. код]

Первісна передміська синагога згадується мандрівником Мартіном Ґруневеґом, котрий перебував у Львові протягом 15821602 років. Про євреїв передмістя він писав:

« Чимало їх живе і на Краківському передмісті Там за моїх часів збудовано нову синагогу на місці старої. Будуючи її, зробили високо піднятий дах... За це мусили заплатити штраф, а дах знизити наполовину, і тепер він неначе надламаний, як видно на малюнку.[1]  »
Схематичний рисунок синагоги зі щоденника Мартіна Ґруневеґа (кінець XVI ст.).

У своєму щоденнику він подає зокрема і схематичний рисунок — перше зображення синагоги. Дах справді двоспадовий, що може бути наслідком його перебудови. Синагога була споруджена з дерева, або за іншими даними — з прусського муру («фахверк»). 1619 року майже дощенту знищена під час погрому учнями єзуїтської школи. Була відбудована, однак згоріла 1623 року під час пожежі Краківського передмістя. Після пожежі міські райці заборонили зводити будівлі ближче ніж 400 ліктів до міських укріплень, через що нову синагогу довелось будувати дещо північніше. Автор проекту невідомий, однак існує версія дослідника Сергія Кравцова про авторство львівського цехового будівничого Якуба Мадлайна. Оксана Бойко припускає також можливість будівництва за проектом Амвросія Прихильного і його напарника Адама Покори. В будь-якому разі хтось окрім Мадлайна, який помер 1630 року, мав ще два роки займатись будівництвом, оскільки відомо, що спорудження завершено 1632 року. Для будівництва євреї були змушені брати дозвіл у тодішнього католицького архієпископа Анджея Прухніцького. 1635 року до південного і північного фасадів прибудовано одноповерхові галереї. Синагога знову горіла 1648 року під час облоги військами Богдана Хмельницького. Ще одна пожежа відбулась під час погрому учнями Єзуїтського колегіуму 1664 року. Відомо про реконструкцію у 18641865 роках за проектом Йозефа Енґеля і масштабнішу — у 1870 за проектом Міхаеля Ґерля. 1918 року стіни було розписано за проектом Ерика і Мавриція Флєків. 2224 листопада того ж року синагога горіла і була пограбована під час погрому після вступу до Львова польських військ. Повоєнною реконструкцією займався архітектор Леопольд Райсс. Восени 1941 року підірвана нацистами. Із синагогою пов'язана діяльність визначних єврейських культурних діячів. Зокрема тут у 16521667 роках був равином Давид Галеві — один з коментаторів ритуального кодексу Йозефа Кара, автор праці «Туре Загав».

Архітектура[ред.ред. код]

Площа синагоги становила майже 400 м². Молитовний зал був перекритий системою з дев'яти хрестових склепінь, опертих на стіни та на чотири масивні восьмигранні колони товщиною 1,23 м з коринфськими капітелями. Біма знаходилась між цими колонами по центру зали. В інтер'єрі при західній стіні знаходилась галерея для студентів 3,38 х 0,79 м на висоті 4,5 м, на яку провадили гвинтові сходи. Така галерея була унікальним явищем для тогочасних синагог Польщі. До північного і західного фасадів примикали одноповерхові галереї, перекриті хрестовим склепінням. З молитовною залою вони поєднувались невеликими вікнами, по шість з кожного боку. У присінку в давнину знаходився стовп ганьби. Фасад споруди ймовірно увінчував ренесансний аттик, який виконував оборонну функцію.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Найдавніший історичний опис Львова. Мартин Ґруневеґ. Опис Львова. Публікацію підготував Я. Ісаєвич // Жовтень. — 1980. — № 10. — С. 105—114.

Література[ред.ред. код]

  • Бойко О. Передміська синагога // Синагоги Львова. — Львів: ВНТЛ-Класика, 2008. — С. 50—76. — ISBN 966-8849-30-2
  • Меламед В. Путівник старими гебрейськими вуличками // Незалежний культурологічний часопис «Ї». — 2008. — № 51. — С. 311—312.

Ресурси мережі[ред.ред. код]