Перельман Григорій Якович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Перельман Григорій Якович
Perelman, Grigori (1966).jpg
Народився 13 червня 1966(1966-06-13) (48 років)
Ленінград, РРФСР, СРСР
Місце проживання Санкт-Петербург
Громадянство СРСР, Росія
Галузь наукових інтересів Математика
Alma mater мех.-мат. факультет Ленінградського державного університету
Відомий завдяки: доведення гіпотези Пуанкаре
Нагороди Медаль Філдса — 2006

Перельман Григорій Якович (13 червня 1966, Ленінград, РРФСР, СРСР) — російський математик єврейського походження, автор доведення гіпотези Пуанкаре. Кандидат фізико-математичних наук. Працював у Ленінградському відділенні Математичного інституту імені Стєклова (Санкт-Петербург), викладав у ряді університетів США. З 2003 не працює, не спілкується зі сторонніми.

Життєпис[ред.ред. код]

Народився 13 червня 1966 в Ленінграді, в родині інженера-електрика, який у 1993 емігрував до Ізраілю. Мати залишилася в Санкт-Петербурзі, працювала вчителем математики в ПТУ[1]. Перельман закінчив 239-ту фізико-математичну школу міста Ленінграда. У 1982 у складі команди радянських школярів завоював золоту медаль на Міжнародній математичній олімпіаді, що проходила в Будапешті. У 1982 зарахований на математико-механічний факультет Ленінградського державного університету без іспитів. Перемагав на факультетських, міських і всесоюзних студентських математичних олімпіадах. Усі роки навчався тільки на «відмінно». Отримував Ленінську стипендію. Університет закінчив із відзнакою[2].

Вступив до аспірантури при Ленінградському відділенні Математичного інституту імені В. А. Стєклова. Науковим керівником Перельмана був академік Олександр Данилович Александров[3]. Захистивши кандидатську дисертацію, залишився працювати в інституті старшим науковим співробітником[2]. У 1992 Нью-Йоркський університет і університет Стоні Брук (англ. Stony Brook University) запросили Перельмана до себе на семестр. У 1993 Перельман продовжив викладання і наукову роботу в Берклі[4]. У 1996 повернувся до Санкт-Петербургу, де працював у рідному Математичному інституті імені Стєклова[2]. Вивчав роботи по потоках Річчі Річарда Гамільтона (англ. Richard Hamilton), проводив семінари[4]. Перельман став відомий своїми роботами з теорії просторів Александрова, зумів довести ряд гіпотез[4].

Всесвітньої відомості Григорій Перельман набув коли у листопаді 2002 — липні 2003 розмістив на сайті arXiv.org три препринти наукових статтей, в гранично стислому вигляді містили рішення одного з випадків гіпотези геометризації Вільяма Терстона, що слугує доказом гіпотези Пуанкаре — однієї з фундаментальних задач математики. Також був наведений метод вивчення потоку Річчі, що отримав назву теорії Гамільтона — Перельмана[5]. Спроб офіційної публікації своїх робіт Перельман не робив[4].

У 2003 прочитав у США серію лекцій, присвячених своїм роботам, після чого повернувся до Санкт-Петербурга і оселився у квартирі своєї матері в Купчино.

У грудні 2005 залишив свою посаду провідного наукового співробітника лабораторії математичної фізики в Математичному інституті та повністю перервав контакти з колегами[4].

До 2006 вийшло кілька робіт авторитетних математиків, які визнають справедливість висновків Перельмана. Було присуджено медаль Філдса «за внесок у геометрію і революційні досягнення розуміння аналітичної і геометричної структури потоку Річчі», але він від неї відмовився. Він заявив, що розпрощався з науковим співтовариством і більше не вважає себе професійним математиком[4]. У грудні 2006 доказ теорії Пуанкаре журнал Science назвав головним науковим проривом року[6]. 18 березня 2010 Математичний інститут Клея, не зважаючи на те, що роботи так і не були опубліковані в реферуємих журналах, присудив премію тисячоліття за доведення гіпотези Пуанкаре Григорію Перельману.[7] Призовий фонд премії становить 1 млн доларів США. Перельман відмовився від премії[8]. Перельман офіційно повідомив Інститут Клея про остаточну відмову від премії, назвавши причиною відмови незгоду з несправедливими рішеннями математичного співтовариства. Він підкреслив, що його внесок у доказ гіпотези Пуанкаре був не більший, ніж внесок Гамільтона[9]. У червні 2010 Інститут Клея провів церемонію вручення премії з врученням символічного сертифікату російському математику Михайлу Громову і Франсуа Пуанкаре, онукові Анрі Пуанкаре.


У вересні 2011 інститут Клея вирішив направити 1 млн доларів на стипендії молодим обдарованим математикам[10]. У тому ж місяці вчена рада Санкт-Петербурзького відділення інституту імені Стєклова висунула кандидатуру Перельмана в академіки Російської академії наук[11], однак учений ніяк не відреагував на цю ініціативу і до списку кандидатів в академіки не потрапив[12].

Цікаві факти[ред.ред. код]

Існує помилкове судження, що Григорій Перельман є сином Якова Перельмана — відомого радянського популяризатора науки. Це не відповідає дійсності, оскільки Яків Перельман помер за 20 років до народження Григорія.

На честь математика названо астероїд 50033 Перельман.

В опублікованому в жовтні 2007 газетою The Sunday Telegraph списку 100 геніїв сучасності Григорій Перельман поділив з бразильським архітектором Оскаром Німейєр (Oscar Niemeyer) і американським композитором-мінімалістом Філіпом Глассом (Philip Glass) 9 місце[13].

Примітки[ред.ред. код]

  1. Перельман, Григорий. Российский математик, доказавший гипотезу Пуанкаре, Lenta.ru, 07.09.2009.
  2. а б в (рос.) Перельман Григорий Яковлевич. — біографічна довідка на сайті Math.ru
  3. (англ.) Aleksandr Danilovic Alexandrov. — на сайті The Mathematics Genealogy Project.
  4. а б в г д е (англ.) Silvia Nasar, David Gruber. Manifold Destiny. — The New Yorker, 28 серпня 2006.
  5. (рос.) Юрий Грановский. Вселенские поиски Перельмана. — Ведомости № 158 (1685) за 25-8-2006.
  6. (рос.) Пол Ринкон. Работа Перельмана — «главный научный прорыв года». — повідомлення BBC News, російська служба, 22 грудня 2006.
  7. Російському математику-відлюднику Перельману присудили Премію тисячоліття
  8. (англ.) Will Stewart. World's cleverest man turns down $1million prize after solving one of mathematics' greatest puzzles. — The Daily Mail, 23 березня 2010.
  9. (рос.) Перельман окончательно отказался от Премии тысячелетия. — повідомлення Интерфакс за 1 липня 2010.
  10. (англ.) Modest math man's million goes to young scholars. — Russia Today, 23 вересня 2011.
  11. (рос.) Ирина Тумакова. Григорий Перельман выдвинут в академики. — Известия, від 13 вересня 2011.
  12. (рос.) РАН: для избрания Перельмана академиком требуется его согласие. — Вести.Ru, 14 вересня 2011.
  13. (англ.) Top 100 living geniuses. — The Sunday Telegraph, 28 жовтня 2007.

Посилання[ред.ред. код]