Перепис населення Польщі (1931)
Другий перепис населення Польщі — другий перепис населення, проведений Польською Республікою 9 грудня 1931 року. За переписом, населення Польщі становило 32 108 000 осіб, з них 21 835 000 — це польськомовні (68,91 %), 4 441 622 — українськомовні (13,92 %), решта — мовці національних меншин. Перепис не містив питання про національності, а лише графу про рідну мову. Достовірність результатів перепису піддається значній критиці.
Відомості[ред. | ред. код]
Перепис проведений на підставі закону від 14 жовтня 1931 року, який визначив дати найближчого перепису, а також підтвердив, що наступні переписи проводитимуться раз на 10 років і в терміни, які щоразу встановлюватиме Рада Міністрів. Діапазон перепису та організацію встановлено постановою Ради Міністрів від 2 вересня 1931 року[1].
Зміни відбулися і щодо запитальника статистичного попереднього (першого) перепису 1921 року. Вилучено питання про національність, також із перепису сільських господарств залишено тільки питання про загальну площу земельних ділянок та сільськогосподарських угідь. Додано запитання про вміння читати й писати.
Результати[ред. | ред. код]
Остаточні результати були опубліковані в серії «Статистика Польщі» в 39 томах у 1936—1939 роках в адміністративному поділі станом на 1 січня 1933 (для центральних і східних територій), або в день 1 серпня 1934 (для західних і південних територій). Публікацію довідника перервав початок Другої світової війни, видано тільки книгу про Віленське воєводство і довідник муніципальних утворень із зазначенням кількості житлових будинків та основного населення.
Як і у випадку з попереднім переписом, достовірність перепису 1931 щодо статистики національної приналежності на східних територіях був неточний, про що зазначали польські статисти та історики перед війною — Альфонс Кризінський (1932, 1937), Євгеніуш Ромер (1938), а також після війни — голова Центрального статистичного управління в 1930-х Едвард Штурм де Штрем (1946), Збігнєв Ландау і Єжи Томашевський (1971), Януш Жарновський (1973), Вальдемар Мічовіч (1982).
Як зазначав Володимир Кубійович, кількість українців під час перепису була занижена, водночас дані за релігією вірніше відповідають дійсності[2]. У спискових аркушах перепису є два терміни на позначення української мови — як «руської» та як власне «української», які зазначені як рівнозначні, проте прикінцеві результати по ним подаються порізно[3]. Подібний поділ призвів до того, що у Східній Галичині за переписом налічувалося 1,6 млн осіб з «українською» мовою та 1,1 млн з «руською», хоча разом їхня частка все ще становила 51,0 % населення Галичини, тоді як поляків — 41,2 %, євреїв — 7,1 %[3]. Кубійович звертає увагу на нереалістично велику кількість польськомовних греко-католиків (487 тис.)[3][4]. Багатьох українців у переписі було записано поляками[3]. Так, попри те, що у Люблінському воєводстві налічувалося 210 тис. православних і 3 тис. греко-католиків, число україномовних у переписі становило лише 85 тис. осіб[3]. За підрахунками Кубійовича, реальна кількість українців у Західній Україні мусила становити 5 902 000 осіб (18,44 %), з яких 3,2 млн у переписі зазначені як українськомовні, 1,1 млн як «русини», близько 840 тис. як поляки, близько 580 тис. як «тутейші», до 100 тис. як білоруси та росіяни[3].
Загальні[ред. | ред. код]
| Воєводство | Населення[4] | ||
|---|---|---|---|
| разом | міста | села | |
| Білостоцьке | 1 643 844 | 396 060 | 1 247 784 |
| Варшава | 1 171 898 | 1 171 898 | — |
| Варшавське | 2 529 228 | 582 542 | 1 946 686 |
| Віленське | 1 275 939 | 261 272 | 1 014 667 |
| Волинське | 2 085 574 | 252 524 | 1 833 050 |
| Келецьке | 2 935 697 | 749 972 | 2 185 725 |
| Краківське | 2 297 802 | 579 549 | 1 718 253 |
| Львівське | 3 127 409 | 775 735 | 2 351 674 |
| Лодзинське | 2 632 010 | 1 104 222 | 1 527 788 |
| Люблінське | 2 464 936 | 433 732 | 2 031 204 |
| Новогрудське | 1 057 147 | 102 642 | 954 505 |
| Познанське | 2 106 500 | 838 405 | 1 268 095 |
| Поліське | 1 131 939 | 148 809 | 983 130 |
| Поморське | 1 080 138 | 348 359 | 731 779 |
| Сілезьке | 1 295 027 | 418 392 | 876 635 |
| Станиславівське | 1 480 285 | 295 150 | 1 185 135 |
| Тернопільське | 1 600 406 | 271 784 | 1 328 622 |
| Разом | 32 107 252 | 8 731 047 | 23 184 732 |
Рідна мова[ред. | ред. код]
Розподіл за рідною мовою за результатами перепису 1931 року[4]:
| Разом | польська | українська[К 1] | єврейська | білоруська | німецька | «тутейша»[К 2] | іврит | російська | литовська | не вказано | чеська | інші | ||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| разом | українська | «руська» | ||||||||||||
| 31 915 779 | 21 993 444 | 4 441 622 | 3 221 975 | 1 219 647 | 2 489 034 | 989 852 | 740 992 | 707 088 | 243 539 | 138 713 | 83 116 | 39 163 | 38 097 | 11 119 |
| 100 % | 68,91 % | 13,92 % | 10,10 % | 3,82 % | 7,80 % | 3,10 % | 2,32 % | 2,22 % | 0,76 % | 0,43 % | 0,26 % | 0,12 % | 0,12 % | ~0,04 % |
-
Населення Республіки Польщі з польською мовою за переписом статистики з 1931 року -
Населення Республіки Польщі за рідною мовою українською за переписом 1931 року -
-
Населення Республіки Польщі за рідною мовою білоруською, за переписом 1931 року -
Населення Республіки Польщі за рідною мовою німецькою, за переписом 1931 року -
Населення Республіки Польщі за рідною мовою литовською, за переписом 1931 року
Релігія[ред. | ред. код]
Розподіл за релігією за результатами перепису 1931 року[4]:
| Релігія | Населення | Відсоток |
|---|---|---|
| Римо-католики і вірмено-католики | 20 670 051 | 64,76 % |
| Православні | 3 762 484 | 11,79 % |
| Греко-католики | 3 336 164 | 10,45 % |
| Юдеї | 3 113 933 | 9,76 % |
| Протестанти-лютерани | 424 216 | 1,33 % |
| Протестанти-уніяти | 269 531 | 0,84 % |
| Протестанти-реформатори | 33 295 | 0,10 % |
| Інші протестанти | 108 216 | 0,34 % |
| Християни інших конфесій | 145 418 | 0,46 % |
| Інші нехристияни | 6 750 | 0,02 % |
| Не вказано або неконфесійні | 6 058 | 0,02 % |
| Не зазначено | 39 663 | 0,12 % |
| Разом | 31 915 779 | 100,00 % |
-
Православні в міжвоєнній Польщі за даними перепису населення 1931 року -
Греко-католики в міжвоєнній Польщі за даними перепису населення 1931 року -
Православні і греко-католики в міжвоєнній Польщі за даними перепису населення 1931 року
.png)
.png)
.png)
Бібліографія[ред. | ред. код]
Див. також[ред. | ред. код]
Коментарі[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Dz.U. z 1931 r. Nr 80, poz. 629.
- ↑ Кубійович В. Переписи населення // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1970. — Кн. 2, [т. 6] : Перемищль — Пряшівщина (початок). — С. 2012-2013. — ISBN 5-7707-4049-3.
- ↑ а б в г д е ж Кубійович В. М. Західні Українські Землі в межах Польщі 1920-1939 / Володимир Кубійович; Укр. Публіцист.-Наук. Ін-т. — Чикаго; Нью-Йорк : Укр. Публіцист.-Наук. Ін-т, 1963. — С. 15-16, 22, 25-26.
- ↑ а б в г Drugi Powszechny Spis Ludności z dn. 9.XII.1931 r. : Polska. Mieszkania i gospodarstwa domowe, ludność. Stosunki zawodowe — ludność w rolnictwie. Cz. 1, Stosunki zawodowe — ludność poza rolnictwem. Cz. 2, Stosunki zawodowe — ludność poza rolnictwem / Główny Urząd Statystyczny Rzeczypospolitej Polskiej. Warszawa: nakł. Głównego Urzędu Statystycznego, 1939. S. 1, 15
Література[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Перепис населення Польщі (1931)
- Drugi Powszechny spis ludności 1931 — Statystyka Polski — zeszyty w formacie *pdf (пол.)
- Drugi powszechny spis ludności z dn. 9.XII 1931 r: Formularze i instrukcje spisowe (пол.)
- Drugi powszechny spis ludności z dn. 9.XII.1931 r: Nieruchomości i budynki w miastach (пол.)
- Drugi Powszechny Spis Ludności z dn. 9. XII 1931 r. : mieszkania i gospodarstwa domowe, ludność, stosunki zawodowe: województwo wileńskie bez miasta Wilna (пол.)
- Drugi powszechny spis ludności z dn. 9.XII.1931 r: Mieszkania i gospodarstwa domowe. Ludność. Stosunki zawodowe: Miasto Wilno (пол.)
- Drugi powszechny spis ludności z dn. 9.XII.1931 r: Mieszkania i gospodarstwa domowe. Ludność. Stosunki zawodowe: Miasto St. Warszawa (пол.)
- Drugi powszechny spis ludności z dn. 9.XII.1931 r: Mieszkania i gospodarstwa domowe. Ludność. Stosunki zawodowe: Województwo śląskie (пол.)
- Drugi powszechny spis ludności z dn. 9.XII 1931 r: Mieszkania i gospodarstwa domowe. Ludność. Stosunki zawodowe: Województwo Warszawskie (пол.)
- Drugi powszechny spis ludności z dn. 9.XII.1931 r: Mieszkania i gospodarstwa domowe. Ludność. Stosunki zawodowe: Miasto Lwów (пол.)
- Drugi powszechny spis ludności z dn. 9.XII.1931 r: Mieszkania i gospodarstwa domowe. Ludność. Stosunki zawodowe: Polska: (dane skrócone) (пол.)
- Drugi powszechny spis ludności z dn. 9.XII.1931 r: Mieszkania i gospodarstwa domowe. Ludność. Stosunki zawodowe: Miasto Kraków (пол.)
- Drugi powszechny spis ludności z dn. 9.XII.1931 r: Mieszkania i gospodarstwa domowe. Ludność. Stosunki zawodowe: Województwo stanisławowskie (пол.)
- Drugi powszechny spis ludności z dn. 9.XII.1931 r: Mieszkania i gospodarstwa domowe. Ludność. Stosunki zawodowe: Miasto Łódź (пол.)
- Drugi powszechny spis ludności z dn. 9.XII.1931 r: Mieszkania i gospodarstwa domowe. Ludność. Stosunki zawodowe: Województwo wołyńskie (пол.)
- Drugi powszechny spis ludności z dn. 9.XII.1931 r: Mieszkania i gospodarstwa domowe. Ludność. Stosunki zawodowe: Województwo nowogródzkie (пол.)
- Drugi powszechny spis ludności z dn. 9.XII.1931 r: Mieszkania i gospodarstwa domowe. Ludność. Stosunki zawodowe: Miasto Poznań (пол.)
- Drugi powszechny spis ludności z dn. 9.XII.1931 r: Mieszkania i gospodarstwa domowe. Ludność. Stosunki zawodowe: Województwo pomorskie (пол.)
- Drugi powszechny spis ludności z dn. 9.XII.1931 r: Mieszkania i gospodarstwa domowe. Ludność. Stosunki zawodowe: Województwo poznańskie bez miasta Poznania (пол.)
- Drugi powszechny spis ludności z dn. 9.XII.1931 r: Mieszkania i gospodarstwa domowe. Ludność. Stosunki zawodowe: Województwo łódzkie bez miasta Łodzi (пол.)
- Drugi powszechny spis ludności z dn. 9.XII.1931 r: Mieszkania i gospodarstwa domowe. Ludność. Stosunki zawodowe: Województwo białostockie (пол.)
- Drugi powszechny spis ludności z dn. 9.XII.1931 r: Mieszkania i gospodarstwa domowe. Ludność. Stosunki zawodowe: Województwo tarnopolskie (пол.)
- Drugi powszechny spis ludności z dn. 9.XII.1931 r: Mieszkania i gospodarstwa domowe. Ludność. Stosunki zawodowe: Województwo kieleckie (пол.)
- Drugi powszechny spis ludności z dn. 9.XII.1931 r: Mieszkania i gospodarstwa domowe. Ludność. Stosunki zawodowe: Województwo lubelskie (пол.)
- Drugi powszechny spis ludności z dn. 9.XII.1931 r: Mieszkania i gospodarstwa domowe. Ludność. Stosunki zawodowe: Województwo poleskie (пол.)
- Drugi powszechny spis ludności z dn. 9.XII.1931 r: Polska: Mieszkania i gospodarstwa domowe, ludność. (пол.)
- Drugi powszechny spis ludności z dn. 9.XII.1931 r: Polska: Stosunki zawodowe — ludność w rolnictwie. (пол.)
- Drugi powszechny spis ludności z dn. 9.XII.1931 r: Polska: Stosunki zawodowe — ludność poza rolnictwem (część 1) (пол.)
- Drugi powszechny spis ludności z dn. 9.XII.1931 r: Polska: Stosunki zawodowe — ludność poza rolnictwem (część 2) (пол.)
- Drugi Powszechny Spis Ludności z dnia 9 grudnia 1931 r: ludność obecna cywilna (bez wojska skoszarowanego) według spisów 1921 i 1931 r: pierwsze wyniki na podstawie doniesień telegraficznych (пол.)
- Drugi Powszechny Spis Ludności z dnia 9 grudnia 1931 r: ludność obecna Polski z wojskiem skoszarowanem: pierwsze wyniki na podstawie doniesień telegraficznych (пол.)
- Drugi Powszechny Spis Ludności z dnia 9 grudnia 1931 r: miasta liczące powyżej 10 000 mieszkańców według spisów 1931 i 1921 r: wyniki tymczasowe (пол.)
- Drugi Powszechny Spis Ludności z dnia 9 grudnia 1931 r: miasta liczące poniżej 10 000 mieszkańców według spisów 1931 i 1921 r: wyniki tymczasowe (пол.)
- Drugi Powszechny Spis Ludności z dnia 9 grudnia 1931 r: ludność obecna według języka ojczystego na podstawie spisu z dn. 9.XII.1931 r: wyniki tymczasowe (пол.)
- Drugi Powszechny Spis Ludności z dnia 9 grudnia 1931 r: wyniki ostateczne opracowania spisu ludności z dn. 9.XII.1931 r. w postaci skróconej dla wszystkich województw, powiatów i miast powyżej 20 000 mieszkańców Rzeczypospolitej Polskiej (пол.)