Переробка батарей

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Photo-CarBattery.jpg

Переробка акумуляторних батарей та батарейок проводиться з метою зменшення кількості токсичних речовин у твердих побутових відходах. В акумуляторах містяться важкі метали, кислоти, луги, які, потрапляючи у воду або ґрунт, завдають значної шкоди навколишньому середовищу.[1]

Необхідність утилізації батарей[ред.ред. код]

Використані елементи живлення містять ртуть, кадмій, свинець, олово, нікель, цинк, магній та інші хімічні елементи й сполуки. На сміттєзвалищах під впливом атмосферних факторів елементи живлення швидко руйнуються, а речовини, які є в їхньому складі, випаровуються та вимиваються.

Через воду й повітря токсичні метали потрапляють у живі організми, внаслідок чого викликають ураження живих організмів, погіршують репродуктивні здатності та викликають генетичні зміни та ракові захворювання.

Для промисловості відпрацьовані батарейки — це сировина з високим рівнем концентрації цінних елементів — кольорових металів та мінералів.

Тому доцільніше налагодити переробку батарей, ніж просто викидати їх на загальні сміттєзвалища.

Переробка 10 кг лужних батарейок (це 5-літрова пляшка з-під води) дає стільки ж цинку, скільки обробка 96 кг цинкової руди[2].

Свинцево-кислотні акумулятори[ред.ред. код]

Цей тип акумуляторів застосовується в автомобілях, електромобілях, мотоцикл ах, джерелах безперебійного живлення, різному промисловому устаткуванні. Свинець є токсичним металом, що, потрапляючи в організм, накопичується в кістках та викликає їхнє руйнування. Кислоти, зокрема найпоширеніша у виробництві батарей сірчана, також досить небезпечні. При переробці таких батарей спочатку нейтралізується кислота, потім корпус відділяється від свинцевих пластин, і все це використовується в переробці, у тому числі для виробництва нових батарей.

Срібно-цинкові акумулятори[ред.ред. код]

Найчастіше використовуються в наручних годинниках, дитячих іграшках, медичних пристроях та іншій малогабаритній техніці. Срібно-цинкові акумулятори містять вкрай шкідливу ртуть, яка з часом починає роз'їдати стінки батареї та протікати, тому їх слід утилізувати з особливою ретельністю.

Переробка батарейок по країнах[ред.ред. код]

Німеччина[ред.ред. код]

У Німеччині діє понад 170 000 пунктів прийому, а на переробку надходить більше 50% усіх проданих батарейок і акумуляторів[2].

Росія[ред.ред. код]

У жовтні 2013 року з'явилася перша лінія з переробки на заводі «Мегаполісресурс» в Челябінську, яка готова утилізувати 15 тисяч тонн сировини на рік[3][4]. У грудні 2013 року німецька мережа магазинів електроніки «Media Markt» в рамках екологічної ініціативи «Сдал батарейку — +1 в карму!» за підтримки німецького виробника батарейок «Varta» і «Лето Банк» влаштувала пункти збору відпрацьованих батарейок та акумуляторів у своїх магазинах. Загалом вийшло 57 точок у 27 містах Росії (Москва, Санкт-Петербург, Челябінськ, Казань, Єкатеринбург, Ростов-на-Дону, Самара, Омськ, Бєлгород, Брянськ, Волгоград, Воронеж, Іваново, Краснодар, Липецьк, Набережні Човни, Нижній Новгород, Новосибірськ, Оренбург, Рязань, Саратов, Сургут, Тольятті, Ульяновськ, Уфа, Чебоксари, Ярославль)[2].

Україна[ред.ред. код]

Батарейки, які були зібрані волонтерами заради подальшої їх утилізації, місто Монастириська.

В Україні працює завод для переробки батарейок (ДП «Аргентум»), розташований у Львові. Діє низка точок збору, куди їх можна здати для подальшої переробки[5]. Від червня 2013 року коробки для збору батарей встановлені в мережі магазинів Watsons[6]. З жовтня 2013 року відпрацьовані батареї приймають у мережі магазинів МТС[7].

Після переробки батарейки з її компонентів отримують сухі розподілені хімічні елементи й сортовані відходи з упаковки (картон та пластик).

За офіційним повідомленням, станом на 1 грудня 2013 року підприємством отримано 10,033 тонни відпрацьованих батарейок і акумуляторів різних типів. За цей час перероблено у дослідному режимі понад 1400 кг матеріалу. Неперероблені батарейки відсортовані та зберігаються на складі.

ДП «Аргентум» володіє відпрацьованими технологіями переробки основних груп батарейок (80% обсягу, що збирається) та може, при ритмічних поставках, промислово переробляти близько 1 тонни на день. При зростанні обсягів зібраного матеріалу до проекту будуть долучені й інші підприємства галузі з передачею відповідних технологій.

Примітки[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]