Переславль-Залєський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
місто Переславль-Залєський
Coat of Arms of Pereslavl-Zalessky (Yaroslavl oblast).png Flag of Pereslavl-Zalessky (Yaroslavl oblast).png
Герб міста Прапор міста
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Ярославська область
Основні дані
Час заснування: 1152
Статус міста з 1178 року
Населення 42,4 тис. чол. (2009)
Площа 2225 га км²
Поштові індекси 152020-152040
Телефонний код +7-48535
Географічні координати: 56°44′ пн. ш. 38°51′ сх. д. / 56.733° пн. ш. 38.850° сх. д. / 56.733; 38.850Координати: 56°44′ пн. ш. 38°51′ сх. д. / 56.733° пн. ш. 38.850° сх. д. / 56.733; 38.850
Часовий пояс MSK (UTC+3, летом UTC+4)
Відстань
До Москви (км):
 - фізична:
 - залізницею:
 - автошляхами:


140
Влада
Веб-сторінка [1]
Голова адміністрації Андрій Валерійович Охапкін
Карта
Переславль-Залєський (Росія)
Переславль-Залєський
Переславль-Залєський

Переславль-Залєський — місто обласного підпорядкування в Ярославській області Росії. Адміністративний центр Переславського району. Кінцева залізнична станція на вантажній гілці від Берендєєво (лінія Москва—Ярославль).

Зміст

Географія[ред.]

Місто розташоване в 140 кілометрах від Москви по Ярославскому шосе, на березі Плещєєва озера, в місці де впадають в нього річки Трубеж. Центр національного парку «Плещєєво озеро». Раніше знаходився за лісами в Залісся — області полів і землеробства, тому названий «Залєським».

Герб (1781)

Кілометровий знак «140 км.» знаходиться в центрі міста на повороті з вулиці Свободи на Ростовську вулицю.

Історія[ред.]

Місто засноване 1152 київським князем Юрієм Долгоруким і назване на честь південноруського Переяславля (спочатку також називався Переяславль, пізніше утвердилась форма Переславль). На відміну від згаданого Переяславля Руського стало називатися Переяславлем Залєським («тим, що на Заліссі»).

У 1220 в Переяславлі народився князь Олександр Невський.

У 1276–1294 (з перервою) син Олександра Невського, Дмитро Олександрович Переяславський, що княжив в цьому місті, був Великим князем Володимирським, але резиденція його як і раніше знаходилася в Переяславлі.

У 1302, після смерті князя Івана Дмитровича, місто по його заповіту відійшло до Московського князівства.

У 1382 і 1408 місто було взято та розграбовано ординцями, в 1608 — польсько-литовськими інтервентами. Сильно постраждав в роки Смутного часу.

У 1688 цар Петро I на Плещєєвому озері розпочав будівництво потішної флотилії, що було початком російського військового флоту. У 1692 році будівництво флотилії було завершене, та влаштований урочистий огляд.

З початку XVIII ст. — центр Переславськой провінції Московської губернії. З 1775 — місто повіту Володимирськой губернії. За радянських часів — районний центр.

У 1884 в місті був побудований водопровід.

Економіка[ред.]

У місті — хімічне виробництво «Кодак», також випускається технічний текстиль, машинна вишивка. Місцеве машинобудування, харчова промисловість (хліб, сир), тютюнове виробництво, будівельні блоки по об'ємно-модульній технології.

Під Переславлем-Залєським, в селі Веськово розташований Інститут програмних систем РАН.

Університет Переславля, перший корпус

У місті працює «Університет міста Переславля».

Пам'ятки архітектури[ред.]

Переславський музей (вигляд з дзвіниці)

Переславль-Залєський багатий пам'ятниками архітектури.

  • В центрі Переславля у давнину знаходилась велика дерев'яна фортеця, від якої зберігся до нашого часу земляний вал. На території цього історичного місця знаходяться:
    • Спасо-Преображенський собор, 1152–1157 рр. — найдавніший збережений пам'ятник архітектури Північно-Східної Русі. Білокам'яний чотирьохстовпний триабсидний однобанний храм.
    • Церква Петра Митрополита. 1585 р. Шатровий безстовпний храм із галереями та дзвіницею XIX ст.
    • Спордуди колишнього Богородице-Срітенського монастиря. До нашого часу вціліли барокові Володимирський собор та Олександро-Невська церква (обидві споруди — 1740–1749 рр.).

З межами колишньої фортеці розташовані монастирі і храми:

  • Горицький Успенський монастир. Відомий з 1382 р. Нині це музей, ансамбль будівель XVII–XVIII ст. До складу входять:
    • Мурована огорожа. XVII–XIX ст.
    • Святі Ворота із церквою Миколи Чудотворця (1690-і рр.)
    • Богоявленська церква-дзвінниця. Середина XVIII ст., бароко.
    • Успенський собор. 1750–1760 -і рр. На місці храма XVI ст. Величезний бароковий п'ятибанний храм із двома однобанними приділами. Зберіг іконостас та оздобленні середини XVIII ст.
    • Всісвятська трапезна церква. 1670-і рр. Висока п'ятибанна церква із двоповерховою трапезною палатою.
  • Троїцький Данилов монастир. Закладений у 1508 р. Збереглись:
    • Святі ворота із Тихвинською церквою. Бл. 1700 р.
    • Троїцький собор. 1530–1532 рр. Чотирьохстовпний однобанний храм із гранчастими абсидами. У XVII ст. добудовані приділ Данила та масивна шатрова дзвіниця. У храмі — фрксковий ансамбль 1660 р. (Г.Нікітін та С.Савін).
    • Всіхсвятська церква. 1687 р.
    • Похвалинська трапезна церква. 1653–1659 р. високий однобанний храм із двоповерховою трапезною палатою.
    • Келії. 1687–1696 рр.
  • Миколаївський монастир. Заснований у XIV ст. Комплекс XVIII–XXI ст. Більшість його споруд знищена більшовиками у 1930-і рр. (у тому числі бароковий собор 1680–1721 рр.). Новий собор зведено у новітні часи у стиілізації давньоруського стиля.
  • Часовня «Хрест». 1557 р., перекладена у 1889 р. Шатрова палатка на 4-х стовпах.
  • Церква 40 Мучеників Севастійських. 1755–1776 рр. Бароко.
  • Церква Симеона Стовпника. До 1771 р. Бароко.
  • Покровська церква. До 1789 р. Бароко.
  • Смоленська церква колишнього Борисоглібського монастиря. 1694–1705 рр. Наришкінський стиль.
  • Федорівський монастир. Заснований на початку XIV ст. Великий комплекс споруд XVI–XIX ст. Найціннішими є:
    • Собор Федіра Стратилата. 1557–1560-і рр. Великий п'ятибанний чотирьохстовпний храм із прибудовами XIX ст.
    • Введенська церква. 1710 р. Бароко.
  • Микитський монастир. Найдавніший монастир міста, закладений ще у XII ст. До нашого часу непогано зберігся цей монастир-фортеця із пам'ятками XVI–XIX ст.
    • Фортечні стіни та вежі. 1560-і рр., 1643 р. У XIX ст. над однією із ділянок споруджена класицистична дзвіниця.
    • Микитський собор. 1560–1564 рр. У 1984 р. відновлена центральна баня. Великий чотирьохстовпний п'ятибанний храм із прибудовами XVII ст. Прибудований у свій час до маленької однобанної церкви Микити 1520-х рр., яка тепер є його приділом.
    • Благовіщенська трапезна церква. 1660-і рр.,на місці храму XVI ст. П'ятибанний безстовпний храм із двоповерховою трапезною палатою та масивною шатровою дзвіницею 1668 р.
    • Дві барокові каплиці 1702 р.
    • Келії. XVII–XVIII ст.

Також у деяких селах Переславльського району збереглись цінні пам'ятки архітектури.

  • В селі Єлизарово — шатрова церква Микити Мученика — найдавніша церква района. 1556 р.
  • В селі Велика Брембола — мурований храм Іллі Пророка (1706 р., наришкінський стиль)
  • В селі Сольба — споруди Миколо-Сольбинського монастиря. XVIII–XXI ст.
  • В селі Троїцьке — барокова церква Трійці. 1764 р.

  • Спасо-Преображенський собор. 1152 - 1157 рр.

  • Успенський собор Горицького монастиря, 1750 - 1760 рр.

  • Храми колишнього Срітенського монастиря, 1740 - 1749 рр.

  • Собор Троїце-Данилова монастиря. XVI - XVII ст.

  • Собор Федорівського монастиря. XVI - XIX ст.

  • Церква 40 Мучеників, XVIII ст.

  • Церква Петра Митрополита, 1585 р.

  • Микитинська церква у Єлизарово. 1556 р.

За 2 км на північний захід від міста знаходиться археологічний пам'ятник «Клещинський комплекс», центром комплексу є древнє місто Клещин, від якого збереглися вали XII століття. Зберігся об'єкт поклоніння язичників — Синій камінь величезний валун темно-синього кольору вагою 4 тонни.

Революційні пам'ятники: будинок сестер Рязанцевих, будинок Житнікова, будинок райкому ВЛКСМ (раніше будинок купців Варенцових).

Місто входить в Золоте кільце Росії. Є досить багато готелів («Західна», «Переславль», «Лісова казка», «Комфорт» і так далі).

У місті — державний історико-архітектурний та художній музей-заповідник (на території колишнього Успенського монастиря Горіцького). Музей «Бот Петра I» (з 1803, один з перших провінційних музеїв Росії). Приватні музеї: прасок, чайників, масок.

У декількох кілометрах від Переславля-Залєського, в селищі Таліци знаходиться Переславський залізничний музей. У ньому представлені унікальні зразки вузькоколійка залізничної техніки. Багато експонатів відновлено до робочого стану, періодично використовуються для зйомок в кіно.

Релігія[ред.]

У місті — шість монастирів (4 діють — Федоровський жіночий монастир, Никольський жіночий монастир, Троїцький Данилів чоловічий монастир, Микитський чоловічий монастир), багато церков.

У XVIII–XIX століттях був центром Переславської єпархії. Пізніше в місті працювало Переславське духовне училище. З його доглядачів (по суті, директорів) гідний згадки Свірелін Олександр Івановіч.

Знамениті городяни[ред.]


Заслання[ред.]

ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Pereslavl-Zalessky

Спільні теми:

Спеціальні теми:

Примітки[ред.]
Муніципальні райони
Flag of Yaroslavl Oblast.png
Міста


Росія Це незавершена стаття з географії Росії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Отримано з http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Переславль-Залєський&oldid=12022108