Перетворення Фур'є
Перетворення Фур'є — інтегральне перетворення однієї комплекснозначної функції дійсної змінної на іншу. Тісно пов'язане з перетворенням Лапласа та аналогічне розкладу у ряд Фур'є для неперіодичних функцій. Це перетворення розкладає дану функцію на осциляторні функції. Використовується для того, щоби розрахувати спектр частот для сигналів змінних у часі (таких як мова або електрична напруга). Перетворення названо на честь французького математика Жана Батиста Жозефа Фур'є, який ввів поняття в 1822 році.
Зміст |
Визначення [ред.]
Перетворення Фур'є функції
математично визначається як комплексна функція
, яка задається інтегралом[1]
Обернене перетворення Фур'є задається виразом
Властивості [ред.]
Якщо задані інтегровні функції
,
та
та їхні відповідні перетворення Фур'є
,
та
, тоді самому перетворенню властиво наступне:
- Лінійність
- Для довільних комплексних чисел a та b, якщо h(x) = aƒ(x) + bg(x), тоді

- Трансляція
- Для довільного дійсного числа x0, якщо h(x) = ƒ(x − x0), тоді

- Модуляція
- Для довільного дійсного числа ξ0, якщо h(x) = e2πixξ0ƒ(x), тоді
. - Масштабування
- Для не рівного нулю дійсного числа a, якщо h(x) = ƒ(ax), тоді
. Випадок a = −1 призводить до властивості "обернення часу", згідно з якою: якщо h(x) = ƒ(−x), тоді
. - Спряження
- Якщо
, тоді 
- Зокрема, якщо ƒ дійсне, тоді має місце "умова дійсності"

- Згортка
- Якщо
, тоді 
Використання [ред.]
Перетворення Фур'є застосовуються для отримання частотного спектру неперіодичної функції, наприклад, електричного сигналу, тобто для представлення сигналу у вигляді суми гармонічних коливань. При цьому використовується властивість згортки.
На практиці, це можна побачити у використанні системами розподіленого обчислення для пошуку можливих сигналів позаземних цивілізацій (проекти SETI і відповідно SETI@Home).
Нехай відгук системи на збурення у вигляді сигналу
має вигляд
,
де
— певна функція. Такий запис означає, що відгук системи залежить не тільки від моментального значення збурення, а також від того збурення, яке було певний час тому, і, яке, змінило стан системи.
Застосовуючи перетворення Фур'є до обох частин рівняння, отримуємо
Оскільки
,
де
— дельта-функція Дірака, інтегрування дає
,
де
.
Важливим висновком з цього перетворення є те, що вихідний спектр отримується з вхідного простим множенням на функцію відклику системи
.
Дивіться також [ред.]
Примітки [ред.]
^ 1. Існують також інші конвенції щодо означення перетворення Фур'є, в яких замість циклічної частоти
використовують лінійну частоту
, розподіляють множник
порівно між прямим та оберненим перетворенням тощо. Усі конвенції до певної міри еквіваленті, якщо їх застосовувати послідовно.
Джерела [ред.]
- Bochner S.,Chandrasekharan K. (1949), Fourier Transforms, Princeton University Press
- Bracewell, R. N. (2000), The Fourier Transform and Its Applications (3rd ed.), Boston: McGraw-Hill.
Посилання [ред.]
- Fourier Series Applet
- An Interactive Flash Tutorial for the Fourier Transform
- SETI@home (Search for ExtraTerrestrial Intelligence at home - Пошук позаземного розуму вдома





.
. Випадок a = −1 призводить до властивості "обернення часу", згідно з якою: якщо h(x) = ƒ(−x), тоді
.
, тоді 

, тоді 
,
,
,
.