Перетяткович Мар'ян Мар'янович
| Мар'ян Мар'янович Перетяткович | |
| Громадянство | Українець |
|---|---|
| Дата народження | 23 серпня 1872 |
| Місце народження | Усичі |
| Дата смерті | 22 травня 1916 (43 роки) |
| Місце смерті | Київ |
| Працював у містах | Санкт-Петербург, Москва, Варшава |
| Архітектурний стиль | модерн, неоклассицизм |
| Найважливіші споруди | |
Мар'ян Мар'янович Перетяткович (23 серпня 1872, с. Усичі Волинської губернії — 22 травня 1916, Київ) — український архітектор і вчитель. В архітектурній творчості Перетятковича модерн змішувався із середньовічними мотивами, а також з рисами неокласицизму, неоренесансу і російського стилю.
Зміст |
Біографія [ред.]
Народився в сім'ї поміщика 23 серпня 1872 року в с.Усичі Луцького уїзду Волинської губернії. Після закінченя Рівненського училища в 1890 році поступив на військову службу, з якої пішов в запас в 1896 році зі званям козацького сотника. В 1901 році закінчив Санкт-Петербурзький державний архітектурно-будівельний університет. В1901—1906 роках подовжив навчатися в Вищому художньому училищі Петербурзька академія мистецтв. Дипломна робота «Зал для народных собраний» була виконана у майстерні професора Бенуа Леонтія Миколайовича. В 1907 році у М. М. Перетяткович був віддісланий для завершеня навчання в ІталІю та Францію. На думку мистецтвознавця М.В. Нащокіної, під час поїздки на формування творчого стилю М. М. Перетятковича вплинули майстри фінського модерну Л. Сонк и Е. Саарінєн.
Після поверненя із закордону працював помічником у таких архітекторів, як Барановський Гавриїл, Рерберг Іван, Сюзор Павло. Багато проектів здійснив у співавторстві з Лялевичем Мар'яном. В 1913 році удостоївся звання академіка архітектури.
Обширну архітектурну практику поєднував з викладацькою діяльністю. З 1904 по 1910 роки М. М. Перетяткович був викладачем в Технологічного інституту, Вищих Жіночих Політехнічних курсів. Читав курс лекцій в Вищому художньому училищі Петербурзька академія мистецтв. В 1910—1912 роках брав участь в складанні «Проекта преобразования Санкт-Петербурга» під керівництвом архітекторів Ф. Е. Енакієва и Л. Н. Бенуа.
Крім проектної та викладацької діяльності, М. М. Перетяткович був членом таких громадських організацій, як Императорское Санкт-Петербургское Общество архитекторов, Общество архитекторов-художников, Рада Музея Старого Петербурга, працював у Комісії з вивчення та опису пам'яток Старого Петербурга, працював у редакційній раді журналу «Зодчий».
Помер від інфаркта 22 травня 1916 року в Київі.
Проекти і споруди [ред.]
Санкт-Петербург — Петроград [ред.]
- Храм Лурдської Божої Матері , разом з Л. Н. Бенуа 1903—1909
- Конкурсний проект дохідного будинку А. Н. Перцова (1905—1908), НЕСТВОРЕНО
- Конкурсний проект Ситного ринку, разом з М.С.Лялевичем та Ф.Е.Вишинським 1906, 4 варіанта, НЕСТВОРЕНО
- Проект Дом ленинградской торговли|будинка Гвардійського економічного товарства 1907, НЕСТВОРЕНО
- Конкурсний проект Палацу мира (1907, Гаага), НЕСТВОРЕНО
- Зал засідання Держ ради в Маріїнському палаці, автор-будівельник Л.Н.Бенуа (1907—1908
- Трамвайний міст через Фонтанку, разом із Г.Г.Кривошеїним 1908,пролітна будова знята, збереглися берегові устої
- Дім страхового товариства «Саламандра», при участі Н.Н.Вєрьовкіна 1908—1909
- Церква Христа Спасителя в пам'ять Гефсиманської битви і святителя Миколая Чудотворця («Спас-на-Водах»), при участі Н.В. Покровского і С.Н. Смірнова 1910, знесений(піддірваний в 1932 році)
- Дохідний дім і торговий банк М.И. Вавельберга (1910—1912)
- Дім міських установ, при участі М.С. Лялевича 1912—1913
- Будинок Римо-католицького благодійного товариства притулку для хлопчиків 1912—1913
- Будинок Російського торгово-промислового банка 1912—1914
- Будинок Міністерства торговлі і промисловості 1912—1915
- Залізобетонний звід в головному залі будинку Біржи, разом з Ф.И. Лідвалем 1913—1914
Москва [ред.]
- Участь в проектувані Державного музею образотворчих мистецтв імені О. С. Пушкіна по проекту архітектора Р.И. Клейна 1898—1900
- Участь в обробці торгових залів будинку № 14 по Тверскій вулиці (Москва)(Єлісєєвський магазин), разом із В.В. Воєйковим під керівництвом Г. В. Барановського 1898—1901
- Участь у декоративній обробці фасадів готелю «Метрополь» 1901—1903
- Конкурсний проект будинку Московського Купецьких зборів, у співавторстві з М.С. Лялевичем 1905 (1-я премія)НЕСТВОРЕНО
- Міський будинок дешевих квартир для одиноких імені Г.Г. Солодовнікова, у співавторстві з М.С. Лялевичем (будував арх. Т.Я. Бардт) 1908
- Будинок Південого Страхового товариства, у співавторстві з І.І. Рербергом, І.А. Голосовим і В.К. Олтаржевським 1909—1911
Інші міста Російськой імперії [ред.]
- Віадук, у співавторстві з М. С. Лялевичем 1906, Варшава, конкурс,НЕСТВОРЕНО
- Церква Олега Брянського в селі Осташ'єво, у співавторстві з С.М. Дешевовим 1915 Волоколамський район Московської області
- Державний банк 1910—1914, Ростов-на-Дону
- Романівська грязелікарня (будував архітектор Е.Ф. Шреттер 1911—1914, П'ятигорськ
Література [ред.]
- Зодчий. 1916 г. № 23. Ст. 219, 220. Космачевский Г. «Памяти М. М. Перетятковича».
- Архитекторы-строители Санкт-Петербурга середины XIX — начала XX века. Справочник. СПб.: «Пилигримм». 1996 г. Стр. 242.
- Зодчие Санкт-Петербурга. XIX — начало XX века. СПб.: «Лениздат». 1998 г. Стр. 723—745. Гостев И. Е. «Мариан Перетяткович».
- Труды Государственного музея истории Санкт-Петербурга. Выпуск 17. Кононенко Е. А. — составитель. СПб.: ГМИСПб. 2008 г.
- Кириков Б. М. М. М. Перетяткович // Строительство и архитектура Ленинграда. — 1973. — № 1. — С. 30—31.
Посилання [ред.]
Галерея [ред.]
-
Міський будинок дешевих квартир для одиноких імені Г.Г. Солодовнікова, у співавторстві з М.С. Лялевичем (будував арх. Т.Я. Бардт]]) 1908
-
Храм Лурдської Божої Матері , разом з Л. Н. Бенуа 1903—1909
-
Державний банк 1910—1914, Ростов-на-Дону
