Перетяткович Мар'ян Мар'янович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Мар'ян Мар'янович Перетяткович
Дата народження 23 серпня 1872(1872-08-23)
Місце народження Усичі
Дата смерті 22 травня 1916(1916-05-22) (43 роки)
Місце смерті Київ
Працював у містах Санкт-Петербург, Москва, Варшава
Архітектурний стиль модерн, неокласицизм

Мар'ян Мар'янович Перетяткович (23 серпня 1872, с. Усичі Волинської губернії — 22 травня 1916, Київ) — український архітектор і вчитель. В архітектурній творчості Перетятковича модерн змішувався із середньовічними мотивами, а також з рисами неокласицизму, неоренесансу і російського стилю.

Біографія[ред.ред. код]

Памятник маряну.jpg

Народився в сім'ї поміщика 23 серпня 1872 року в с. Усичі Луцького уїзду Волинської губернії. Після закінчення Рівненського училища в 1890 році поступив на військову службу, з якої пішов в запас в 1896 році зі званням козацького сотника. В 1901 році закінчив Санкт-Петербурзький державний архітектурно-будівельний університет. В19011906 роках подовжив навчатися в Вищому художньому училищі Петербурзька академія мистецтв. Дипломна робота «Зал для народных собраний» була виконана у майстерні професора Бенуа Леонтія Миколайовича. В 1907 році у М. М. Перетяткович був відісланий для завершення навчання в Італію та Францію. На думку мистецтвознавця М. В. Нащокіної, під час поїздки на формування творчого стилю М. М. Перетятковича вплинули майстри фінського модерну Л. Сонк и Е. Саарінєн.

Після повернення із закордону працював помічником у таких архітекторів, як Барановський Гавриїл, Рерберг Іван, Сюзор Павло. Багато проектів здійснив у співавторстві з Лялевичем Мар'яном. В 1913 році удостоївся звання академіка архітектури.

Обширну архітектурну практику поєднував з викладацькою діяльністю. З 1904 по 1910 роки М. М. Перетяткович був викладачем в Технологічного інституту, Вищих Жіночих Політехнічних курсів. Читав курс лекцій в Вищому художньому училищі Петербурзька академія мистецтв. В 19101912 роках брав участь в складанні «Проекта преобразования Санкт-Петербурга» під керівництвом архітекторів Ф. Е. Енакієва и Л. Н. Бенуа.

Крім проектної та викладацької діяльності, М. М. Перетяткович був членом таких громадських організацій, як Императорское Санкт-Петербургское Общество архитекторов, Общество архитекторов-художников, Рада Музею Старого Петербурга, працював у Комісії з вивчення та опису пам'яток Старого Петербурга, працював у редакційній раді журналу «Зодчий».

Помер від інфаркта 22 травня 1916 року в Київі.

Проекти і споруди[ред.ред. код]

Санкт-Петербург — Петроград[ред.ред. код]

  • Храм Лурдської Божої Матері, разом з Л. Н. Бенуа 19031909
  • Конкурсний проект дохідного будинку А. Н. Перцова (19051908), НЕСТВОРЕНО
  • Конкурсний проект Ситного ринку, разом з М. С. Лялевичем та Ф. Е. Вишинським 1906, 4 варіанта, НЕСТВОРЕНО
  • Проект Дом ленинградской торговли|будинка Гвардійського економічного товарства 1907, НЕСТВОРЕНО
  • Конкурсний проект Палацу мира (1907, Гаага), НЕСТВОРЕНО
  • Зал засідання Держ ради в Маріїнському палаці, автор-будівельник Л. Н. Бенуа (19071908
  • Трамвайний міст через Фонтанку, разом із Г. Г. Кривошеїним 1908, пролітна будова знята, збереглися берегові устої
  • Дім страхового товариства «Саламандра», при участі Н. Н. Вєрьовкіна 19081909
  • Церква Христа Спасителя в пам'ять Гефсиманської битви і святителя Миколая Чудотворця («Спас-на-Водах»), при участі Н. В. Покровского і С. Н. Смірнова 1910, знесений (підірваний в 1932 році)
  • Дохідний дім і торговий банк М. И. Вавельберга (19101912)
  • Дім міських установ, при участі М. С. Лялевича 19121913
  • Будинок Римо-католицького благодійного товариства притулку для хлопчиків 19121913
  • Будинок Російського торгово-промислового банка 19121914
  • Будинок Міністерства торгівлі і промисловості 19121915
  • Залізобетонний звід в головному залі будинку Біржи, разом з Ф. І. Лідвалем 19131914

Москва[ред.ред. код]

  • Участь в проектуванні Державного музею образотворчих мистецтв імені О. С. Пушкіна по проекту архітектора Р. И. Клейна 18981900
  • Участь в обробці торгових залів будинку № 14 по Тверскій вулиці (Москва) (Єлісєєвський магазин), разом із В. В. Воєйковим під керівництвом Г. В. Барановського 18981901
  • Участь у декоративній обробці фасадів готелю «Метрополь» 19011903
  • Конкурсний проект будинку Московського Купецьких зборів, у співавторстві з М. С. Лялевичем 1905  (1-я премія)НЕСТВОРЕНО
  • Міський будинок дешевих квартир для одиноких імені Г. Г. Солодовнікова, у співавторстві з М. С. Лялевичем (будував арх. Т. Я. Бардт) 1908
  • Будинок Південого Страхового товариства, у співавторстві з І. І. Рербергом, І. А. Голосовим і В. К. Олтаржевським 19091911

Інші міста Російської імперії[ред.ред. код]

  • Віадук, у співавторстві з М. С. Лялевичем 1906, Варшава, конкурс, НЕСТВОРЕНО
  • Церква Олега Брянського в селі Осташ'єво, у співавторстві з С. М. Дешевовим 1915 Волоколамський район Московської області
  • Державний банк 19101914, Ростов-на-Дону
  • Романівська грязелікарня (будував архітектор Е. Ф. Шреттер 19111914, П'ятигорськ

Література[ред.ред. код]

  • Зодчий. 1916 г. № 23. Ст. 219, 220. Космачевский Г. «Памяти М. М. Перетятковича».
  • Архитекторы-строители Санкт-Петербурга середины XIX — начала XX века. Справочник. СПб.: «Пилигримм». 1996 г. Стр. 242.
  • Зодчие Санкт-Петербурга. XIX — начало XX века. СПб.: «Лениздат». 1998 г. Стр. 723–745. Гостев И. Е. «Мариан Перетяткович».
  • Труды Государственного музея истории Санкт-Петербурга. Выпуск 17. Кононенко Е. А. — составитель. СПб.: ГМИСПб. 2008 г.
  • Кириков Б. М. М. М. Перетяткович // Строительство и архитектура Ленинграда. — 1973. — № 1. — С. 30—31.

Посилання[ред.ред. код]

Галерея[ред.ред. код]