Перехідний процес

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Перехідний процес.JPG

Перехідни́й проце́с (англ. transient process, нім. Übergangsvorgang m, Übergangsprozess m) — процес зміни в часі координат динамічної системи, який виникає при переході з одного усталеного режиму роботи на інший. У динамічній системі П.п. виникає під впливом збурювальних діянь, які змінюють їх стан, структуру або параметри, та внаслідок ненульових початкових умов. Залежно від характеру розрізняють такі перехідні процеси:

  • коливальний (1),
  • слабкоколивальний (2),
  • неколивальний (4).

Крім того, розрізняють ще й монотонні коливальні (3) та немонотонні коливальні (1) перехідні процеси.

Характеристики[ред.ред. код]

Найважливіші характеристики перехідних процесів перехідної функції (реакції системи на одиничне збурення)

Перерегулювання[ред.ред. код]

Показує максимальне відхилення вихідного сигналу системи по амплітуді по відношенню до сталого значення. Чим більше перерегулювання, тим більше система схильна до коливань.

Ступінь затухань перехідного процесу[ред.ред. код]

Ступінь затухань перехідного процесу - відношення амплітуд двох перерегулювання (послідовних коливань одного знаку). Чисельником є ​​амплітуда першого коливання. Ступінь затухань показує у скільки разів зменшується амплітуда другого коливання порівняно з першим.

Логарифмічний декремент коливання[ред.ред. код]

Логарифмічний декремент коливання - натуральний логарифм відношення амплітуд двох сусідніх перерегулювань. Зворотна йому величина показує, за яке число коливань їх амплітуда зменшується в е - раз (e - основа натуральних логарифмів).

Час перехідного процесу[ред.ред. код]

Час, необхідний вихідному сигналу системи для того, щоб наблизитися до свого сталого значення. Зазвичай межа такого наближення становить 1-10% від кінцевого значення.

Коливальність[ред.ред. код]

Характеризує схильність системи до коливань і визначається як модуль відношення амплітуди другого коливання до амплітуди першого коливання помножене на 100%.

Встановлена ​​помилка[ред.ред. код]

Встановлена ​​помилка системи - різниця між передбачуваним і реальним значенням вихідного сигналу при часі, що прагне до нескінченності. В ідеальних астатичні системах встановилася помилка дорівнює нулю.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]