Перидотит

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Перидотит.

Перидотит (рос. перидотит, англ. peridotite, нім. Peridotit m) – загальна назва сімейства глибинних ультраосновних піроксен-олівінових порід, що містять 40-90% олівіну.

За мінералогічним складом виділяють види П.: гарцбургіт, верліт, лерцоліт, роговообманковий П. Типові другорядні мінерали – хромшпінеліди і ґранат, іноді слюда, ільменіт, основний плагіоклаз. Колір зелений, зеленувато-сірий. Загальною особливістю всіх П. є відносно низький вміст кремнезему (менше 44 мас. % SiO2). Одночасно вони характеризуються різким переважанням MgO над СаО. П. є або похідними мантійних ультраосновних і основних магм, або тугоплавкими реститами після видалення базальтових рідин з початкової глибинної речовини. П. – головний компонент верхньої мантії Землі.

У земній корі П. поширені перев. в складчастих поясах як в асоціації з ін. ультраосновними і основними породами, так і у вигляді самостійних масивів. Великі об’єми П. відомі в деяких розшарованих інтрузіях.

З П. пов’язані родов. хромових руд, азбесту, силікатного нікелю, тальку, вогнетривів, іноді сульфідних мідно-нікелевих руд.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]