Буролистка однорічна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Перилла)
Перейти до: навігація, пошук
Буролистка однорічна
Буролистка однорічна кучерява
Буролистка однорічна кучерява
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Еудікоти (Eudicots)
- Айстериди (Asterids)
Ряд: Губоцвіті (Lamiales)
Родина: Глухокропивові (Lamiaceae)
Рід: Буролистка (Perilla)
L.
Вид: P. frutescens
Біноміальна назва
Perilla frutescens
(L.) Бріттон

Буроли́стка однорі́чна[1] (лат. Perilla frutescens) — однорічна трав'яниста рослина родини Глухокропивові роду Буролистка. Кущова, олійна і декоративна рослина. Вирощується у Китаї, Японії, Кореї, Індії, російському Примор'ї, Кавказі. Дикі форми зустрічаються у Північній Індії, Індокитаю і Китаю. Світові площі під культурою буролистки невеликі. В Україні науково-дослідна робота з буролисткою проводилась починаючи з 1931.

Назви[ред.ред. код]

Українські[ред.ред. код]

Іншомовні[ред.ред. код]

  • Шісо (【紫蘇】 シソ) — японська назва підвиду Perilla frutescens var. crispa
  • Еґома (【荏胡麻】 エゴマ, «дикий кунджут») — японська назва підвиду Perilla frutescens var. frutescens
  • Тильке (들깨) — корейська назва підвиду Perilla frutescens var. frutescens

Опис[ред.ред. код]

Коренева система буролистки стрижнева, добре розвинена, проникає в ґрунти до 1,5 м. Стебло прямостояче, дуже розгалужене, густо покрите волосками, висотою до 100 см з сильним ефірним запахом. Листки з довгими черенками, яйцеподібні з зубчастим краєм. Суцвіття багатоквіткова китиця, 9-15 см завдовжки, знаходиться в пазухах листків. Плід — горішок, діаметром близько 2 мм.

Буролистку запилюють бджоли, які прилітають на квіти за приємним ефірним запахом і наявністю нектарників в квітках. Але разом з цим буролистка здатна до самозапилення. До тепла буролистка невимоглива.

Підвиди[ред.ред. код]

Підвиди буролистки однорічної[5]:

Біохімія[ред.ред. код]

Листя буролистки однорічної[6]
Харчова цінність в 100 г продукту
Енергетична цінність 37 ккал 155 кДж
Вода 86.7 g
Білки 3.9 g
Жири 0.1 g
- насичені 0 g 
- мононасичені 0 g 
- поліненасичені 0 g 
Вуглеводи 7.5 g

Ретинол (віт. A) 880 мкг
- β-каротин 11000  мкг
Тіамін (B1) 0.13 мг
Рибофлавін (B2) 0.34 мг
Ніацин (B3) 1.0 мг
Пантотенова кислота (B5) 1.00 мг
Піридоксин (B6) 0.19 мг
Фолацин (B9) 110 мкг
Кобаламін (B12) (0) мкг
Аскорбінова кислота (віт. С) 26 мг
Вітамін D (0) мкг
Токоферол (вітам. E) 3.9 мг
Вітамін K 690 мкг

Кальцій 230 мг
Залізо 1.7 мг
Магній 70 мг
Фосфор 70 мг
Калій 500 мг
Натрій 1 мг
Цинк 1.3 мг

Джерело: USDA Nutrient database

Насіння буролистки має у своєму складі: ліпіди, білок, целюлозу, золу, ефірну олію. Також містить дубильні речовини, залізо, кремнієву кислоту, сірку, яблучну, аскорбінову кислоту, катехін.

Буролисткова ефірна олія добувається із висушеного листя і стебла буролистки . Основним компонентом ефірної олії є перилловий альдегід.

Застосування[ред.ред. код]

Листя використовуються для виробництва ефірних олій, які використовується як ароматизатори. Екстракт листя буролистки традиційно використовуються для лікування астми, застуди, кашлю і захворювань легень, профілактики грипу, нудоти, блювоти, болів у животі, запорах, харчових отруєнь та алергічних реакціях (особливо на морепродукти).

Насіння використовуються для виробництва продуктів харчування і як корм для птахів. Буролисткова макуха — цінний корм для худоби, багата поживними речовинами

З насіння добувають олію, яка є харчовою, але вона використовується в основному як технічна: в лакофарбовій, поліграфічній, суднобудівній промисловості. При висиханні буролисткова олія утворює стійку до дії води, повітря, високих температур плівку, яка міцністю поступається лише плівці з тунгової олії. У фармації, в народній медицині використовують як сечогінний препарат при лікуванні хвороб печінки, жовчного міхура, енурезу.

Листя і плоди використовуються в корейській і японській кухнях.

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в г д е ж и к Perilla frutescens (L.) Britton // Кобів Ю. Словник українських наукових і народних назв судинних рослин. — 2004.
  2. Російсько-український словник ботанічної термінології і номенклатури. — К.: Вид-во АН УРСР, 1962. — 340 с.
  3. Определитель высших растений Украины /Д.Н. Доброчаева, М.И. Котов, Ю.Н. Про-кудин и др. - К.: Наук, думка, 1987. — 548 с.
  4. Мельник М. Українська номенклятура висших ростин // Збірник математично-природичо-лікарської секції НТШ. - Львів: НТШ, 1922. - 356 с.
  5. Sorting Perilla names, Multilingual Multiscript Plant Name Database
  6. 五訂増補日本食品標準成分表

Джерела[ред.ред. код]

  • Біохімія та технологія оліє-жирової сировини / Л. В. Пешук, Т. Т. Носенко. — К.: ЦУЛ, 2011. — 296 с
  • Попова Н. В., Маслова Н. Ф., Дихтярев С. І., Литвиненко В. І. Лікарські властивості лютеоліну. Повідомлення ІІ. Протизапальні та протиалергійні властивості (огляд літератури) (рос.) // Фітотерапія. — 2010. — № 3.
  • Perilla frutescens (L.) Britton // Кобів Ю. Словник українських наукових і народних назв судинних рослин. — Київ: Наукова думка, 2004.

Посилання[ред.ред. код]

Commons
Розділ Віківиди має дані за темою: