Периферійний пристрій
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перифері́йний при́стрій — частина технічного забезпечення, конструктивно відокремлена від головного блоку обчислювальної системи.
Периферійні пристрої мають власне керування і функціонують за командами центрального процесора. Периферійні пристрої призначені для зовнішньої обробки даних, що забезпечує їх підготовку, введення, зберігання, керування, захист, вивід та передачу по каналах зв'язку.
Основне призначення ПП — забезпечити надходження в ПК із навколишнього середовища програм і даних для опрацювання, а також видачу результатів роботи ПК у виді, придатному для сприйняття людини або для передачі на інший ПК, або в іншій, необхідній формі. ПП в чималому ступені визначають можливості застосування ПК.
|
|||||||||||||||||||||||
| Ця стаття не містить посилань на джерела. (жовтень 2011) |
| Це незавершена стаття про комп'ютери. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
