Перктаріт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Перктаріт або Бертарій (†688), король лангобардів (661–662) та (671–688), син короля Аріперта I, католик, отримав владу разом з братом Годепертом, який сповідував аріанство. Він правив з Мілану, Годеперт — з Павії. Годеперт запросив допомогу герцога Беневентського Грімоальда I у війні з братом, проте герцог убив Годеперта та захопив владу у всьому королівстві. Перктаріт спочатку утік до аварського кагана Какара. Його дружина Роделінда та син Куніберт перебували у полоні в Беневенто, тому Перктаріт повернувся у свої колишні володіння з метою боротьби проти узурпатора, проте знову утік, на цей раз до Франції. Коли Грімоальд підписав договір з франками, Перктаріт мав намір утекти до Англії, але Грімоальд помер.

У 671 він повернувся з вигнання та відновив свою владу, запровадив у королівстві католицизм, проте не визнав владу папи Римського. Уклав мирний договір з Візантією та призначив Куніберта співправителем у 678. Займався будівництвом церков. Боровся проти бунту герцога Тренто Алагіза, проте був убитий внаслідок змови у 688.

Джерела[ред.ред. код]

Титули
Попередник:
Аріперт I
король лангобардів
661 — 662
Наступник:
Грімоальд
Попередник:
Гарібальд
король лангобардів
671 — 688
Наступник:
Куніберт


Історія Це незавершена стаття з історії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.