Персні Сили

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Персні Сили (англ. Rings of Power) Середзем'я – в легендаріумі Джона Р.Р. Толкіна так називаються персні, які ельфи Келебрімбору викували за 7 років у Другу Епоху Середзем'я. У виготовленні частини Перснів Сили взяв участь Саурон.

Загальна кількість Перснів Сили становила 20: три для ельфів, сім для гномів, дев'ять для людей і Перстень Всемогутності. Проте Персні Гномів і Персні Людей були магічно пов'язані з Головним Перснем, який виготовив сам Саурон. Володіючи цим перснем, Саурон міг у будь-який час впливати на інших носіїв, знати їх думки та бажання і керувати їх волею.

Персні Ельфів[ред.ред. код]

Саурон не мав ніякого відношення лише до перших Трьох перснів, тому вони не несли в собі Зла. Тим не менше, їх сила також залежала від сили Єдиного Персня. Власники цих перснів – спочатку Кірдан Корабел, Галадріель і Гіл-Галад – не прагнули до світового панування, а лише зберігали пам'ять про колишнє і прекрасне.

  • Кірдан згодом передав свій Перстень – Нарью, Перстень Вогню (з рубіном), Гендальфу Сірому.
  • Елронд Напівельф зберігав Перстень Повітря – Вілью (золотий із сапфіром), після загибелі Гіл-Галаду.
  • Галадріель же зберігала Перстень Води – Ненью (міфріловий із алмазом). Цей перстень зберігв Лоріен, але зі знищенням Єдиного Персня його сила вичерпалася, і Лоріен став в'янути.

Персні Гномів[ред.ред. код]

Сім Перснів Сили отримали у вічне володіння сім найвпливовіших королівських родів народу Гномів, у тому числі – рід Дуріна. Гноми, будучи не особливо сприйнятливими до Зла в силу своєї природи, не стали рабами Темного Володаря, однак, використовуючи Персні заради особистого збагачення (Персні сприяли притоку золота, ніби «притягуючи» його), вони нажили собі чимало горя. Частина Перснів (чотири) у підсумку була винищена драконами, які полювали за золотом гномів, разом з їх носіями; ті, що залишилися, Саурон так чи інакше примудрився відібрати. Останнім йому дістався Перстень роду Дуріна, який він відняв у Траїна, сина Трора.

Персні Людей[ред.ред. код]

Дев'ять Перснів Сили після виготовлення опинилися в руках Саурона, який, у свою чергу, дарував їх людям, переважно королям або вождям зі Сходу Середзем'я. Персні Сили, які дали своїм носіям надлюдські здібності, сприяли їх поступовому переходу на новий рівень буття, у Примарний Світ. Саме таким чином на світ з'явилися назгули – Привиди Персня, наймогутніші з васалів Саурона, невразливі для звичайної зброї безсмертні воїни-маги. Вождем назгулів став Король-чарівник Ангмара.

Інші персні[ред.ред. код]

  • Окрім двадцяти Перснів Сили або Великих Перснів, створених Келебрімбором і Сауроном, також ельфами виготовлена невідома кількість менш значних перснів, які були, за словами Гендальфа, «пробою майстерності». Ці персні мали різні можливості, але в цілому поступалися в силі Великим; хоча, на думку Гендальфа, для смертних вони також становили небезпеку.
  • У Сильмариліоні згадується Перстень Фелагунда (більш відомий як Перстень Барахіра), створене ще в Першу Епоху у Валінорі та подароване Барахіру, батькові Берена, за відважну службу[1]. Він описується так: «Цей перстень формою подібний двом зміям зі смарагдовими очима, і голови їх зустрічалися під короною із золотих квітів, яку одна підтримувала, а інша пожирала. То був знак Фінарфіна та його роду»[2]. Коли орки вбили Барахіра, Берен відняв у них перстень [3]. З тих пір він передавався як родова реліквія Дому Елрос. Даний перстень мав лише символічне значення і не ніс у собі яку-небудь магічну складову.
  • Глава ордену Істар Саруман також володів якимось перснем[4]. Так як одяг Сарумана став райдужним[5], ці факти іноді пов'язують[6] і називають перстень Райдужним. Даний перстень міг бути або одним з Малих Перснів, або був створений Саруманом самостійно (у розмові з Гендальфом Саруман називає себе «Саруман, Творець перснів» (англ. Saruman Ring-maker). Проте залишилося незрозумілим, чи мав цей перстень які-небудь магічні можливості.

У творах інших авторів[ред.ред. код]

  • У книзі Ніка Перумова «Ельфійський Меч» один з трьох перснів, які залишилися від гномів, було знайдено безіменним гномом, який брав участь у знаменитому поході на Дол-Гулдур і знайшов перстень у руїнах фортеці. Згодом перстень переходить до онука гнома – Хорнборі, а після невдалої спроби відродження Казад-Дума в 1720-1721 роках (за літочисленням Шира) – до Дорі Славного, який до 1732 Л. Ш., зібравши ополчення гномів Еребора (Одинокої гори) та залізних Горбів, зайняв усю Морію. Як виявилося, цей Перстень не втратив своєї сили зі знищенням Персня Всемогутності.
  • У продовженні «Ельфійського Меча» – «Чорному Списі» – указується, що головний антагоніст циклу Олмер збирає всі Мертвецькі Персні (які носили назгули), з отриманням яких він одержує надлюдські сили, після чого об'єднує персні у більш могутній Перстень Тьми.
  • У романі Євгена Сусорова «Носії перснів» в одній з глав використано епіграф «П'ять перснів – печерним магам...», епіграф підписано «Дж. Р.Р. Толкін (з непереведеного)». Швидше за все, епіграф є художньою містифікацією. Решта епіграфів у романі справжні.

Дивись також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. [1] «Но Берен ответил: <…> Кольцо Фелагунда, которое он дал Барахиру, моему отцу, свидетельствует, что мой род не заслужил такого прозвища от любого из Эльфов, будь даже он король!» Дж. Р.Р. Толкин. Сильмариллион./ Перевод З. А. Бобырь
  2. [2] Дж. Р. Р. Толкин. Сильмариллион./ Перевод З. А. Бобырь
  3. [3] «Там предводитель Орков хвастался своими подвигами и показывал руку Барахира, которую он отрубил, как свидетельство для Саурона, что их миссия выполнена, и на той руке было кольцо Фелагунда. // Тогда Берен прыгнул из-за скалы и убил их главаря, и, схватив руку с кольцом, скрылся, хранимый судьбой, потому что Орки растерялись, и стрелы их летели беспорядочно» — Дж. Р. Р. Толкин. Сильмариллион./ Перевод З. А. Бобырь
  4. [4] «Однако я все же подъехал к замку, и Саруман, неспешно спустившись по лестнице, отвел меня в один из верхних покоев. На руке у него я заметил кольцо» — Дж. Р. Р. Толкин. Братство Кольца./ Перевод: Муравьев, Кистяковский
  5. [5] «Он резко встал, и его белое одеяние внезапно сделалось переливчато-радужным, так что у меня зарябило в глазах» — Дж. Р. Р. Толкин. Братство Кольца./ Перевод: Муравьев, Кистяковский
  6. [хто?]
CC-logo.svg

Ця стаття містить текст, перекладений зі статті «[[Категорія:] ]» з Будь ласка, зазначте код мови вікі-джерела.

Icono de traducción.svg