Перша столиця радянської України

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Перша столиця України (recte «перша столиця радянської України») — відоме означення Харкова, пов'язане з тим, що з 1919 по 1934 роки це місто було столицею Української Соціалістичної Радянської Республіки. Термін є популярним як серед харків'ян, так і в інших регіонах України і сусідніх країн. Попри це, історична правильність такого визначення ставиться під сумнів[1][2]. Тим не менше, воно є однією з основних підстав сучасних столичних амбіцій Харкова, зокрема ідеї перенесення в місто офісу Конституційного суду України[3].

19 грудня 1919 року була проголошена Українська Соціалістична Радянська Республіка. На противагу Києву, який був столицею УНР, столицею УСРР було проголошено Харків. У 1934 році столицю було перенесено в Київ, однак у Харкові продовжували залишатися деякі міністерства (наркомати)[4].

В часи Другої світової війни, під час другого звільнення Харкова від німецьких військ, з 16 лютого по 10 березня 1943 року місто тимчасово (до звільнення від німців Києва) знову виконувало столичні функції. До Харкова почали повертатися державні органи УРСР, почали працювати ЦК Компартії України та Раднарком УРСР. Однак після того, як 10 березня 1943 року німецькі війська знову зайняли місто, центральні органи влади було терміново евакуйовано[5].

Втім, критики вважають, що ці підстави не є достатніми для вживання такого терміна. Зокрема, йдеться про те, що, по-перше, не можна ототожнювати поняття «УСРР» зразка 1934 року та «Україна», оскільки станом на 1934 рік радянська Україна мала значно меншу площу, ніж незалежна Україна після 1992 року. По-друге, наголошується на тому, що де-юре сучасна Україна є спадкоємницею двох історичних держаних утворень: УРСР, з якої вона трансформувалася у незалежну державу, та УНР, президент у вигнанні якої передав свої повноваження першому президенту сучасної України Леоніду Кравчуку. На цьому ґрунтується думка про те, що першою столицею України слід вважати першу столицю старшої з цих держав. А столицею УНР Київ став раніше, ніж Харків став столицею УСРР. Тому, деякі виданя вживають нейтральніший термін «Перша столиця радянської України».

Попри критику, термін «Перша столиця» є усталеним, тому є причиною сучасних столичних амбіцій Харкова. Так, зокрема, з ідеєю перенесення в місто Конституційного суду України у 2009 році виступив спікер Верховної Ради України Володимир Литвин, що викликало неоднозначну реакцію в політикумі та суспільстві[3][6].

Столицею Харків називав Григорій Квітка-Основ'яненко.[7]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Володимир Сватенко: Допоки це триватиме?
  2. Харків — столиця Голодомору
  3. а б Литвин предлагает перенести Конституционный Суд в Харьков (рос.)
  4. Красовицкий, Б. Столичный Харьков — город моей юности. — Фоліо, 2004. — 224 с. (рос.)
  5. Исаев, А. Битва за Харьков. Февраль-март 1943 года. — Стратегия КМ. — 2004. — 80 с. (рос.)
  6. Харків — столиця України
  7. Знамениті українці: Григорій Квітка-Основ'яненко

Посилання[ред.ред. код]