UA: Перший

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Запит «УТ-1» перенаправляє сюди; про навчальний літак див. УТ-1 (літак).
UA:ПЕРШИЙ
Firstukraine.png
Країна Україна Україна
Зона мовлення Україна Україна
Час мовлення цілодобово
Мова мовлення українська мова
Формат
зображення
576i 4:3 (SDTV)
Тематика Загальноформатний
Дата початку
мовлення
1 лютого 1939 року
Цифровий
мультиплекс
MX-1
Власник НТКУ
Керівники Зураб Аласанія
Ранні назви Перший національний, УТ-1
Споріднені канали Україна Перший Ukraine
Слоган UA: Суспільне мовлення
Сайт 1tv.com.ua

UA: Перший[1] — український суспільний телевізійний канал.[2]

Історія[ред.ред. код]

  • 1 лютого 1939 р. — з Києва було здійснено першу офіційну спробу передачі зображення в ефір. Перша трансляція тривала 40 хвилин — увесь цей час показували портрет більшовицького діяча Серго Орджонікідзе.
  • 6 листопада 1951 р. — почав працювати Київський професійний телецентр на Хрещатику, 26. Транслювали патріотично-революційний фільм «Велика заграва», а наступного дня — урочисті заходи на честь 34-ї річниці Жовтневої революції. Ці події вважаються початком роботи Українського телебачення. Першими дикторами Українського телебачення були Новела Серапіонова, Ольга Даниленко, Олена Ніколаєва.
  • 1 травня 1952 р. — з єдиного павільйону, що тоді діяв на телецентрі («студії Б») в ефір вийшов великий концерт за участі солістів Київського оперного театру імені Т.Шевченка.
  • Листопад 1956 р. — передачі Київської студії телебачення починають виходити регулярно.
  • 20 січня 1965 р. — на телеекранах з‘явилася заставка з великими літерами «УТ», що символізувало початок об'єднаної загальнореспубліканської телепрограми УРСР, обсяг мовлення якої вже того року становив понад 200 годин.
  • 1972 р. — почалося двоканальне мовлення, і телеканал отримав назву УТ-1.

З часу проголошення незалежності України УТ-1 — головний державний канал, єдиний, який забезпечує покриття 97% території країни. Мовлення на ньому здійснює Національна телекомпанія України. Своїм завданням НТКУ вважає виробництво і трансляцію програм, орієнтованих на всі, без винятків, соціальні верстви населення, враховуючи і національні меншини. Пріоритетними напрямами діяльності каналу визначені інформаційно-публіцистичне, науково-популярне, культурологічне, розважальне і спортивне мовлення[3].

До 2003 року НТКУ мала телеканал УТ-2, який від 1997 року ділив мовлення з телеканалом 1+1.

У 2002 році НТКУ розпочала закордонне супутникове мовлення.

У 2008 році НТКУ розпочала інтернет мовлення.

За формою власності Національна телекомпанія — державне підприємство, що фінансується з бюджету.

За підсумками 2004 р. доля каналу склала 2,8%, 2005 р. — 1,8%, 2006 р. — 2,1% (9-е місце серед телеканалів, що транслюються в Україні), 2007 — 1,8%, 2008 — 1,9% (10-е місце).

Розпорядженням Кабінету Міністрів № 448-р від 17.03.2010 «Про призначення Бенкендорфа Є. А. генеральним директором Національної телекомпанії України»[4] призначено Єгора Бенкендорфа. Заступником генерального директора призначено українського бізнесмена ліванського походження Валіда Арфуша. Також Кабмін видав постанову № 272 від 17 березня, відповідно до якої підпорядкував собі Національну телекомпанію.[5]

5 листопада 2011 року «Перший національний» святкував своє 60-річчя.

У лютому 2013 року Єгор Бенкендорф залишив посаду генерального лиректора НТКУ за власним бажанням,[6] ставши головою правління телеканалу «Інтер».[7] 20 лютого 2013 року Кабінет Міністрів України призначив тимчасовим виконувачем обов'язків генерального директора НТКУ Олександра Пантелеймонова.[6]

6 грудня 2013 року журналіст телеканалу «ZIK» в прямому ефірі програми «Люстрація» озвучив інформацію, що журналісти Першого національного телеканалу звільняються через незбалансовану політику висвітлення Євромайдану.

25 березня 2014 року Кабінет міністрів України призначив генеральним директором НТКУ Зураба Аласанію.[8]

7 квітня 2015 року в прямому ефірі було змінено логотип Першого Національного на логотип суспільного мовника унаслідок підписання проекту закону № 1357 «Про внесення змін до деяких законів України щодо Суспільного телебачення і радіомовлення України».

Програми[ред.ред. код]

  • AgroNews — інформаційно-аналітична програма, яка виходить щопонеділка о 18:30 з повтором щосереди о 09:15 і розповідає про найголовніші новини аграрного бізнесу України[9].
  • «Про головне»
  • «Точка зору»
  • «Підсумки дня»
  • «Підсумки тижня»
  • «Новини»
  • «Фольк-music»
  • «Здоров'я»
  • «Euronews»
  • «Армія»
  • «Атака магії»
  • «Аудієнція»
  • «Ближче до народу»
  • «Віра. Надія. Любов.»
  • «В гостях у Дмитра Гордона»
  • «Глибинне буріння»
  • «Золотий гусак»
  • «Як це?»
  • «Книга. UA»
  • «Контрольна робота»
  • «Хто в домі господар?»
  • «Легко бути жінкою»
  • «Майстер-клас»
  • «Світ спорту»
  • «Чоловічий клуб»
  • «На зв'язку з Урядом»
  • «Надвечір'я»
  • «Про що кіно?»
  • «Окраїна»
  • «Досвід»
  • «Офіційна хроніка»
  • «Погода»
  • «Доки батьки ще сплять»
  • «Нащадки»
  • «Світло»
  • «Сільрада»
  • «Так просто!»
  • «Телеакадемія»
  • «Феєрія мандрів»
  • «ХайТак»
  • «Хіт-парад. Національна двадцятка»
  • «Хочу, щоб ти була»
  • «Шеф-кухар країни»
  • «Крок до зірок»
  • «Євробачення»

Особистості[ред.ред. код]

Василь Ілащук[ред.ред. код]

За часи президентства Ілащука в НТКУ було змінено дизайн телеканалу, введено ряд нових програм, які закріпили національну ідею України та сприяли духовному розвитку особистості.[10]

Єгор Бенкендорф[ред.ред. код]

Будучи генеральним директором телеканалу з 2009 по 2013 рік Бенкендорф уклав договір про співпрацю з Громадським мовником Грузії, Іранською та Азербайджанською телекомпаніями; підписав Угоду про створення міжнародного сервісу EuroNews українською мовою; підписав договір про співпрацю з німецькою телекомпанією Mitteldeutscher Rundfunk (MDR). Таким чином, з 16-17 місця в рейтингу телеканалів України 2009 року, за два останні роки НТКУ перемістився в першу десятку лідерів телемовлення.[3]

Світовий рекорд[ред.ред. код]

З 29 березня 2012 року з 5:30 в онлайн-трансляції на сайті каналу, а з 31 березня 2012 року з 12:30 в живому ефірі транслювався пісенний марафон «Пісня об'єднує нас» і тривав 55 годин без перерви (110 годин — разом із повною трансляцією в Інтернеті), а участь у ньому взяли 2012 учасників.[11]

Рекорд зареєстрували[11] представники Книги рекордів Гіннеса та Національного Реєстру Рекордів України, які слідкували за ходом марафону усі 110 годин.

Попередній рекорд становив 103 години 9 хвилин 26 секунд і був встановлений Італією з 21 по 25 березня 2010 року у місті Пезаро. У кіноконцерті взяли участь 389 артистів, які виконали 1488 пісень.[11]

Логотипи[ред.ред. код]

Логотип Опис
Перший Національний УТ-1 (1991-1997).svg 25 грудня 1991 — 23 серпня 1997. Білий напівпрозорий логотип, розташований спочатку у правому нижньому, а з 1 січня 1995 року у лівому верхньому куті.
Перший Національний (УТ-1) (1997-1998).png 24 серпня 1997 — 6 лютого 1998. Містився у верхньому правому куті. Мав вигляд червоно-зелено-синього трикутника, що віддалено нагадував діагональну одиницю.
Перший Національний УТ-1 (1998-2005).svg 7 лютого 1998 — 23 серпня 2005. Білий напівпрозорий логотип, розташований у правому верхньому куті.
1tv ua.jpg 24 серпня 2005 — 31 березня 2006. Біла одиниця, вписана в коло з білими межами та червоним фоном.
1tv-ukr.png 1 квітня 2006 — 31 серпня 2008. Білий непрозорий логотип, розташований у правому верхньому куті.
1tv.jpg 1 вересня 2008 — 6 квітня 2015. Сріблясто-білий логотип, написане великими літерами українською мовою слово «ПЕРШИЙ».
Firstukraine.png З 7 квітня 2015. Білий логотип, двокрапка у кольорах українського прапору, написане великими літерами: «UA:ПЕРШИЙ».

Супутникове мовлення[ред.ред. код]

  • Супутник мовлення — Amos 3, 4W
  • Частота 10759
  • Поляризація — Горизонтальна
  • Символьна швидкість — 30000
  • Коефіцієнт виправлення помилок (FEC) — 3/4
  • Кодування — BISS

Ефірне мовленння[ред.ред. код]

Регіони Міста (в дужках номери каналу)
Вінницький Вінниця (10),
Бершадь (22),
Могилів-Подільський (5),
Пісчанка (4),
Ямпіль (33)
Волинський Луцьк (41)
Дніпропетровський Дніпропетровськ (5),
Нікополь (3)
Житомирський Андріївка (7),
Новоград-Волинський (6),
Олевськ (22)
Запорізький Запоріжжя (12)
Закарпатський Ужгород (11),
Воловець (3),
Мыжгір'я (10),
Мукачеве (8),
Рахів (11),
Свалява (7),
Тячів (9),
Хуст (34)
Івано-Франківський Івано-Франківськ (7)
Київський Київ (2)
Кіровоградський Кіровоград (6)
Львівський Львів (8),
Борислав (11)
Миколаївський Миколаїв (10),
Вознесенськ (3),
Щербані (4),
Казанка (32),
Новий Буг (5),
Первомайськ (7)
Одеський Одеса (5),
Ананїв (12),
Арциз (7),
Балка (1),
Березівка (21),
Болград (9),
Велика Михайлівка (22),
Ізмаїл (27),
Кодима (40),
Котовськ (6),
Любашівка (21),
Миколаївка (22),
Ренні (39),
Сарата (41),
Тарутино (25),
Фрунзовка (29),
Ширяєво (32)
Полтавський Полтава (22)
Рівненський Антопіль (3)
Сумський Суми (2),

Білопілля (5) ,
Шостка (38),
Тростянецьк (11)

Тернопільський Лозове (5)
Харківський Харків (9),
Ізюм (11) ,
Красноград (27),
Куп'янськ (7)
Херсонський Херсон (12)
Хмельницький Хмельницький (28),
Камянець-Подільський (3 та 5),
Кульчивці (21
Черкаський Черкаси (3)),
Городище (23),
Буки (5),
Чигирин (23),
Шпола (26)
Чернігівський Чернігів (6)
Чернівецький Чернівці (6),
Новодністровськ (36)

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Телебачення Це незавершена стаття про телебачення.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.