Першотравенськ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Першотравенськ
Coat of Arms of Pershotravensk.svg Прапор Першотравенська.jpg
Герб Першотравенська Прапор Першотравенська
Першотравенськ
Першотравенськ на карті Петропавлівського району
Першотравенськ на карті Петропавлівського району
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Дніпропетровська область
Район/міськрада Першотравенська міська рада
Код КОАТУУ 1212600000
Засноване 25 травня 1954
Статус міста з 1966 р. року
Населення 29 173 (1 серпня 2011)
Агломерація Павлоградська агломерація
Площа 2,9 км²
Густота населення 10 059 осіб/км²
Поштові індекси 52800—52899
Телефонний код +380-5633
Координати 48°20′51″ пн. ш. 36°24′06″ сх. д. / 48.34750° пн. ш. 36.40167° сх. д. / 48.34750; 36.40167Координати: 48°20′51″ пн. ш. 36°24′06″ сх. д. / 48.34750° пн. ш. 36.40167° сх. д. / 48.34750; 36.40167
Висота над рівнем моря 132 м
Водойма Канал Дніпро — Донбас
День міста остання неділя травня
Відстань
Найближча залізнична станція Миколаївка
До станції 6 км
До обл./респ. центру
 - фізична 104 км
 - залізницею 130 км
 - автошляхами 123 км
До Києва
 - фізична 482 км
 - автошляхами 576 км
Міська влада
Адреса 52800, Дніпропетровська обл., м. Першотравенськ, вул. Шкільна, 20, 7-10-61
Веб-сторінка Першотравенська міськрада
Міський голова Копитов Олександр Анатолійович

Першотра́венськ — місто обласного значення Дніпропетровської області.

Місто Першотравенськ (до 1960 року — селище міського типу Шахтарське) розташоване за 48 км від м. Павлограда і за 6 км від залізничної станції Миколаївка. Має автобусне сполучення з Дніпропетровськом, Донецьком, Павлоградом, Петропавлівкою, Красноармійськом. Околицею міста проходить Канал Дніпро — Донбас. Відстань до облцентру становить 123 км і проходить автошляхом E50, із яким збігається М04.

Територія міста займає 0,3 тис. га, чисельність населення становить 29 тис. осіб.

Зміст

Таблиця зміни чисельності населення [ред.]

Зірочками позначені дані переписів населення, без зірочок — відомості Державного комітету статистики України станом на 1 січня відповідного року.

Таблиця зміни чисельності населення
1979* 1989* 2001* 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011
23 660 28 068 29 140 28 859 29 010 29 088 29 031 29 091 29 122 29 104

Історія [ред.]

Першотравенськ є одним із наймолодших міст Дніпропетровщини. Його біографія нерозривно зв'язана з розвитком вугледобувної промисловості в Західному Донбасі. Одночасно із закладенням перших шахт «Західно-Донбаська № 1» і № 2 будувалося і робітниче селище. Перший камінь під будівництво першого будинку Першотравенська (тоді селище Шахтарське) був закладений у травні 1954 року. Великі труднощі були з електро- і водопостачанням. Але вже в 1955 році була здана перша черга підстанції, у 1956 році почала працювати школа, у якій навчалося 8 учнів.

У 1957 році з'явилися їдальня, магазини, а в 1958 році була відкрита лікарня на 25 місць. Питна вода була підведена в селище лише в 1960 році. У 1961 році був створений гірничорятувальний загін. У 1963 році було здано в експлуатацію шахту «Західно-Донбаська № 1» (у 1973 році перейменована в «Першотравневу»). У 1965 році була введена в дію друга шахта — «Західно-Донбаська № 2» (нині «Степова»).

Третю шахту — «Західно-Донбаську № 3» (нині «Ювілейна») здано в експлуатацію в 1970 році. Шахта «Західно-Донбаська № 21/22» почала працювати в 1982 році (з 1983 року — ім. Сташкова). У 1960 році Шахтарське стало селищем міського типу Першотравенськ, а в 1966 році його віднесено до категорії міст. У 1996 році місто Першотравенськ газифіковано.

Нині на території міста діють 3 шахти — «Степова», «Ювілейна» та ім. Сташкова. Працюють 33 підприємства з обслуговування населення.

У місті є 6 шкіл, професійно-технічне училище, 7 дошкільних закладів. Культура осередку представлена 2 палацами культури, 3 бібліотеками, музичною школою, будинком художньої творчості і клубом юних техніків, спортивним комплексом.

До послуг населення міська лікарня, станція переливання крові, територіальний центр для обслуговування громадян похилого віку.

Джерела [ред.]

Посилання [ред.]

Додаткові джерела [ред.]