Періеки

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Періе́ки (грец. περίοικοι — навколишні, сусідні) — особисто вільне, але політично безправне населення Спарти, Фессалії, Криту та інших областей Стародавньої Греції. Шар періеків був визначений реформами Лікурга Спартанського.

У Спарті періеками були мешканці периферійних неродючих гірських районів, вони займали положення між спартіатами та ілотами.[1] На відміну від ілотів, які були власністю держави, періеки залишались особисто вільними, володіли майновою правоздатністю, але не користувалися політичними правами і знаходилися під наглядом особливих посадових осіб — гармостів. Вони повинні були брати участь в боях в як тяжкоозброєні воїни. Основне заняття періеків — торгівля і ремесла. Вищі посадові особи могли стратити їх без суду.

Історичні свідчення[ред.ред. код]

Античні історики, стосовно періеків багато відомостей нам не залишили. Суспільний поділ їх майже не цікавив. Про них згадували також історики римської імперії, це стосувалось лише війни. Та все ж таки певні відомості збереглися. До якої етнічної групи належали періеки точно невідомо. Є певні припущення Геродота та Гекатія, що періеки були дорійцями як і мессенці. Та переважно заселяли гористу місцевість. Також є певні відомості, що за часів Агіса, який хотів включити деяких періеків та молодих іноземців в числа спартіатів, за певні досягнення. Періеки складали меншу частину підкореного населення. Вони не були поневолені переможцями, та на відміну ілотам, які стали рабами, та мали родючі землі. А були вільними, лише позбавлені політичних прав і забовязувались платити данину. Варто згадати і те, що спартанське суспільство поділялося на чіткі групи. Та те населення яке мало чисте походження, відповідно батьки спартанці, були повноправними громадянинами - спартіатами. Найзалежнішими були ілоти, які не мали практично жодних прав – тобто раби. Стосовно періеків то вони не мали, ні громадських, ні політичних прав, але особисто були вільними. Та на противагу цьому могли займатись торгівлею, ремеслом та іншими угіддями, які за законом були не позволені спартанцям.

Зазвичай періеки жили у селищах, які розташовувалися навколо Спарти. Періеків часто за своїм статусом прирівнювали до іноземців. Періеки мали сплачувати податок, та при потребі під час війни залучалися до війська у допоміжні частини. Так як вони були ремісниками то відповідно вони споряджали військо спартанців. Як ми знаємо у скрутні часи для Спарти періеки залучалися як тяжко озброєні воїни – гопліти. Варто відзначити, що з самого початку періеки були основним провіантом до війни, та були легкоозброєними воїнами. Вже після греко-перських воєн періеки все частіше залучалися у військо. Як зазначив Фукідід, у війнах проти гірських районів північної Лаконіки, періеки займали почесне ліве крило. Варто також зазначити, що поселення періеків керувалися спартанськими начальниками – гармостами. Не менш цікавим є те, що періеки виробляли глиняну та металеву посуду, в тому числі вироби мистецтва. Виготовляли також шерстяні тканини і одяг. Та найпопулярнішим їхнім виробом була стальна зброя. Лакедемонська сталь вважалася в Стародавній Греції однією з найкращих. Зброя спартіатів виготовлена із лакедемонської сталі руками періеків, досить таки сильно впливала на ріст військової могутності Спарти. Як я зазначав періеки займались ремеслами, але через економічну відсталість спартанського суспільства, заняття це проявлялося лише в невеликих кількостях. Свої земельні ділянки, розташовані в менш родючих землях на відміну від спартанців, обробляли власними силами і власними знаряддями праці.

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Історія Це незавершена стаття з історії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.