Періодизація історії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Періодизація історії — поділ історії людства на періоди.

Зміст

Періоди [ред.]

Класична [ред.]

В європейській історичній науці прийнято таку періодизацію історії:

  1. Доісторичність: поява людини — 3000 до Р.Х. (поява писемності);
  2. Античність: 3000 до Р.Х. — 476 (зруйнування Риму);
  3. Середньовіччя: 476—1492 (відкриття Америки);
  4. Ранній новий час: 1492—1789 (Французька революція);
  5. Новий час: 1789—1914 (Перша світова війна);
  6. Новітній час: 1914 — сьогодення.

Радянська [ред.]

В радянській марксистській історичній науці була прийнята пятичленна періодизація, пов'язана з п'ятьма способами виробництва:

  1. Первісність (від появи людини до появи цивілізацій);
  2. Рабовласництво (від появи цивілізацій до падіння Риму);
  3. Феодалізм (від падіння Риму до англійської буржуазної революції);
  4. Капіталізм (від англійської буржуазної революції до російської жовтневої революції);
  5. Комунізм (від російської жовтневої революції до сьогодення).

За країною [ред.]

Див. також [ред.]

Джерела та література [ред.]

  • (укр.) Крижанівський О. П. Історія стародавнього Сходу: Курс лекцій. — Київ.: Либідь, 1996.
  • (укр.) Крижанівський О. П. Історія стародавнього Сходу: Підручник. — Київ.: Либідь, 2000.
  • (укр.) Рубель В. А. Історія середньовічного Сходу: Курс лекцій: Навч. посібник. — Київ: Либідь, 1997.
  • (укр.) Рубель В.А. Нова історія Азії та Африки: Постсередньовічний Схід (ХVIII — друга половина ХІХ ст.). — Київ: Либідь, 2007.