Петар Прерадович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Петар Прерадович
Petar Preradović
Preradovic Petar.jpg
Петар Прерадович
Народився 19 березня 1818(1818-03-19)
с. Грабровниця, тепер громада Питомача, Вировитицько-Подравська жупанія, Хорватія
Помер 18 серпня 1872(1872-08-18) (54 роки)
Фарафельд біля Відня, Австрія
Громадянство Австро-Угорщина Австро-Угорщина
Національність хорват (за походженням серб)
Діяльність військовий діяч і поет
Alma mater Терезіанська академія
Звання генерал австро-угорської армії
Конфесія Католицизм

Петар Прерадович (хорв. Petar Preradović, серб. Петар Прерадовић, нім. Petar von Preradović, *19 березня 1818, с. Грабровниця, тепер громада Питомача, Вировитицько-Подравська жупанія, Хорватія18 серпня 1872, Фарафельд біля Відня, Австрія) — хорватський (за походженням серб) військовий діяч, генерал австро-угорської армії, поет.

Статуя Петра Прерадовича на площі Прерадовича («Квіткова площа») в Заґребі.

З життєпису[ред.ред. код]

Дитинство і шкільні роки Петар Прерадович провів в Грубішно-Полє (жив його батько).

Після смерти батька турботу про освіту Петара взяло на себе військове управління, відправивши його на навчання в Терезіанську військову академію.

В роки навчання в академії Петар Прерадович почав писати вірші німецькою мовою зі значним впливом романтизму. Після знайомства з Іваном Кукулевичем Сакцинським зацікавився хорватської культурою, став писати рідною — хорватською мовою.

Більшу частину життя Петар Прерадович провів за межами батьківщини, літературною діяльністю займався лише настільки, наскільки дозволяла військова служба.

Петар Прерадович був похований у Відні, 1879 року останки поета, військовика були посмертно перенесені на Заґребський цвинтар Мірогой.

Могила Прерадовича на Мірогою (Заґреб).

Твори[ред.ред. код]

  • Das Uskoken-Mädchen (Uskočka djevojka), 1841;
  • Zora puca, bit će dana, 1844[1];
  • Prvenci, Zadar, 1846;
  • Putnik, 1846[2];
  • Nove pjesme, 1851;
  • Prvi ljudi (епос), 1862;
  • Vladimir i Kosara (епос);
  • Kraljevic Marko (драма);
  • Slavenski Dioskuri;
  • An mein Vaterland (Mojoj domovini);
  • Pozdrav domovini;
  • Pjesnička djela, Zagreb, 1873;
  • Zivot i pjesme, 1909;
  • «Pustinjak» (роман).

Переклади[ред.ред. код]

Твори руською (українською) перекладав Володимир Масляк.[3]

Література[ред.ред. код]

  • Fališevac, Dunja; Nemec, Krešimir; Novaković, Darko, Leksikon hrvatskih pisaca, Zagreb: Školska knjiga d.d, 2000, ISBN 953-0-61107-2 (хор.)
  • A. Stamać: Preradović Petar von. In: Österreichisches Biographisches Lexikon 1815–1950 (ÖBL). Band 8, Verlag der Österreichischen Akademie der Wissenschaften, Wien 1983, ISBN 3-7001-0187-2, S. 264 f. (нім.)
  • Jezic S. «Ilirska antologia», Zagreb 1934 (хор.)
  • «Иллиризм и сопротивление мадьяризации» // Московский Государственный Университет имени М. В. Ломоносова. Исторический факультет. Курс «История южных и западных славян». Т.1. Часть II. (рос.)

Примітки[ред.ред. код]

  1. текст
  2. текст
  3. І.Боднарук. Бучацький Парнас // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник. — Ню Йорк-Лондон-Париж-Сидней-Торонто: НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — 944 с., іл. с.101