Петраківський Олександр Петрович
| Олександр Петрович Петраківський | ||
|---|---|---|
 Полковник(Посмертно) | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
4 червня 1988 Житомир, Українська РСР, СРСР | |
| Смерть |
29 серпня 2021 (33 роки) Хмельницький, Україна | |
| Громадянство |
 Україна | |
| Alma Mater | АСВ ім. Сагайдачного | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 2009-2014 | |
| Приналежність |
Україна | |
| Вид ЗС |
 Збройні сили | |
| Рід військ |
 ССО України | |
| Формування | ||
| Війни / битви | ||
| Командування | ||
 | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
 Петраківський Олександр Петрович у Вікісховищі | ||
Олекса́ндр Петро́вич Петракі́вський (4 червня 1988, м. Житомир — 29 серпня 2021) — український військовослужбовець, полковник, командир роти 8-го окремого полку спеціального призначення, учасник російсько-української війни. Герой України.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився у сім'ї військових. Батько Петро і мати Тетяна — полковники.
Закінчив середню школу № 2 в м. Ізяслав Хмельницької області. Під час навчання у школі відвідував парашутний гурток «Каскад». Ще до вступу до військового вишу здійснив понад 100 стрибків з парашутом.
Навчався в Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (м. Львів) на факультеті аеромобільних військ за спеціальністю «Бойове застосування та управління діями аеромобільних підрозділів», яку закінчив у 2009 році.
Уся його родина обрала військову професію батьків. Дружина Галина — курсант Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, сестра Світлана та її чоловік — офіцери.
Війна на сході України[ред. | ред. код]
Капітан Олександр Петраківський очолював групу спеціального призначення Оперативного командування «Північ» Збройних Сил України. 20 липня 2014 року розвідувальна група під його керівництвом, забезпечуючи проходження колони техніки Збройних Сил та сил добровольчого батальйону «Айдар» до аеропорту Луганська, виявила засідку в районі міста Щастя і вступила у бій, що дозволило забезпечити проходження колони запасним шляхом. В ході бою Олександр Петраківський отримав важке поранення голови, однак продовжував керувати діями групи, виносив поранених у безпечне місце.
З 2014 року прикутий до ліжка. Проходив лікування у Львові, Польщі, в Ізраїлі та США (госпіталь у Х'юстоні). Станом на червень 2018 проходив складну реабілітацію у Науково-практичному центрі нейрореабілітації «Nodus» (Бровари)[1], з березня намітився прогрес. За оцінками лікарів, на повне відновлення функцій знадобиться ще не менше двох років[2].
31 липня 2018 року присвоєне військове звання «підполковник»[3].
29 серпня 2021 року, після тривалої боротьби за життя, помер[4][5].
30 серпня 2021 Олександру Петровичу Петраківському указом міністра оборони №407 присвоєно чергове військове звання, «полковник» (посмертно).
Попрощалися 2 вересня 2021 році на Хмельниччині.
Нагороди[ред. | ред. код]
- Звання Герой України з врученням ордена «Золота Зірка» (4 грудня 2014) — за виняткову мужність, героїзм і незламність духу, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України[6].
- Звання «Почесний громадянин міста Хмельницького» присвоєно рішенням 52-ї сесії Хмельницької міської ради № 1 від 26.08.2015 року.
- Нагрудний знак За оборону Донецького аеропорту-( 2014).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Герой України Олександр Петраківський після важкого поранення повертається до повноцінного життя // Сайт «Nodus», 21 червня 2018. Архів оригіналу за 21 жовтня 2018. Процитовано 21 жовтня 2018.
- ↑ Жахливо скалічений в АТО Герой України Петраківський здивував медиків неочікуваним прогресом у реабілітації // ТСН, 21 червня 2018. Архів оригіналу за 24 червня 2018. Процитовано 24 червня 2018.
- ↑ Є надія, що організм воїна після тривалої коми «пробудиться»… // «Високий замок», 3 серпня 2018. Архів оригіналу за 21 жовтня 2018. Процитовано 21 жовтня 2018.
- ↑ Сім років боровся за життя. Помер важкопоранений ветеран війни з Росією. 29.08.2021, 12:55. Архів оригіналу за 29 серпня 2021. Процитовано 29 серпня 2021.
- ↑ Після тривалого лікування помер Герой України, підполковник Олександр Петраківський [Архівовано 29 серпня 2021 у Wayback Machine.]// Укрінформ, 29.08.2021]
- ↑ Указ Президента України від 4 грудня 2014 року № 918/2014 «Про присвоєння О.Петраківському звання Герой України»
Посилання[ред. | ред. код]
- Петраківський Олександр Петрович // Сайт «Герої України» [Архівовано 30 серпня 2021 у Wayback Machine.]
- Президент присвоїв звання Герой України військовим Олександру Петраківському, та посмертно — Сергію Кривоносову та Дмитру Майбороді // Офіційне інтернет-представництво Президента України, 6 грудня 2014
- Володимир Чікалін, Легенда про командирську каску // «Народна армія», 6 жовтня 2014
- Почесні громадяни: Петраківський Олександр Петрович [Архівовано 24 червня 2018 у Wayback Machine.] // Сайт Хмельницької МЦБС
| Попередник: | Герой України — кавалер ордена «Золота Зірка» № 137 4 грудня 2014 |
Наступник: |
| Майборода Дмитро Олександрович | Аніщенко Олександр Григорович |
- Полковники (Україна)
- Народились 4 червня
- Народились 1988
- Уродженці Житомира
- Померли 29 серпня
- Померли 2021
- Померли в Хмельницькому
- Військовики 8-го окремого полку спеціального призначення
- Герої України — кавалери ордена «Золота Зірка»
- Українські воїни-учасники російсько-української війни (з 2014)
- Випускники Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного
- Персоналії:Ізяслав
- Почесні громадяни Хмельницького
- Померли від ран