Петриківський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Петриківський район
ліквідована адміністративно-територіальна одиниця
Герб Прапор
Розташування району
Колишній район на карті Дніпропетровська область
Основні дані
Країна: СРСР СРСР ( УСРР),
Україна Україна
Область: Дніпропетровська область
Код КОАТУУ: 1223700000
Утворений: 1923 рік
Ліквідований: 17 липня 2020 року[1]
Населення: 25 637 (на 1.04.2016)
Площа: 928 км²
Густота: 27.6 осіб/км²
Тел. код: +380-5634
Поштові індекси: 51800—51843
Населені пункти та ради
Районний центр: Петриківка
Селищні ради: 3
Сільські ради: 6
Смт: 3
Села: 17
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Голова ради: Коваленко Наталія Іванівна
Голова РДА: Файзулліна Юлія Ядгарівна[2]
Вебсторінка: petrikiv-rn.dp.gov.ua
Адреса: 51800, Дніпропетровська область, Петриківський р-н, смт Петриківка, просп. Петра Калнишевського, 69
Мапа
Мапа

Петриківський район у Вікісховищі

Петрикі́вський райо́н — колишній район у північно-західній частині Дніпропетровської області України. Адміністративний центр — селище міського типу Петриківка. Населення на 1 лютого 2012 року становило 25 626 осіб.

Географія[ред. | ред. код]

Межував район з Дніпровським, Царичанським, Криничанським, Верхньодніпровським, Магдалинівським районами та Кобеляцьким районом Полтавської області.

Полтавська область
(Кобеляцький район)
Царичанський район Магдалинівський район
Верхньодніпровський район Дніпровський район
Криничанський район Кам'янське м. Дніпро

Рельєф рівнинний, подекуди трапляються балки, байраки, болота. Територія омивається водами Дніпра та Кам'янського водосховища. Через район тече річка Оріль, яка має притоку — Чаплинку. У 70-х роках XX ст. на невгіддях у басейні річок створене рибне господарство. У надрах землі знайдено поклади кам'яного вугілля, природного газу, запаси будівельних глин і піску.

Історія[ред. | ред. код]

Земля Петриківського району була ядром Протовчанської паланки Запорозької Січі.

Як адміністративна одиниця був Петриківський район утворений на початку 1923 року. За нацистської окупації, у 1942-43 роках, район входив до Петриківського ґебіту. У 1963 році був розділений між Царичанським та Дніпровським районами. Відновлений район у 1991 році.

Адміністративний устрій[ред. | ред. код]

Район адміністративно-територіально поділявся на 3 селищні ради та 6 сільських рад, які об'єднують 20 населених пунктів та підпорядковані Петриківській районній раді. Адміністративний центр — смт Петриківка[3].

Поселення[ред. | ред. код]

Поселення 1886 рік 1989 рік 2001 рік
2000-4999
Петриківка 11668 5100 4913
Лобойківка 660 3600 3047
Курилівка 857 2700 2551
Хутірське - 2400 2168
1000-1999
Чаплинка 6874 1800 1978
Іванівка 666 2400 1957
Мала Петриківка - 2400 1917
Єлизаветівка 2052 2500 1779
Миколаївка 866 1400 1285
Шульгівка 3100 1700 1191
Гречане 600 1400 1004
500-999
(немає)

Економіка[ред. | ред. код]

Район сільськогосподарський. Основні галузі сільського господарства: рослинництво, тваринництво, переробка.

Виробництвом та переробкою сільськогосподарської продукції займаються 12 агропромислових підприємств, такі як «Придніпровець» (риболовецьке), «Дніпровський» (тепличний комбінат), «Оріль-Лідер» (птахофабрика), Петриківський рибгосп, ЗАТ «Агротехсервіс», «Родючість» та інші, 72 фермерських господарства.

У районі працюють: молокозавод, 11 олійниць, 2 консервних та ковбасний цехи, 4 млини.

Загальновідомі своїми художніми виробами фабрика «Петриківський розпис» та творче об'єднання «Петриківка».

Будівельними організаціями району збудовано один із найкращих в області Курилівський ясла-садок та Чаплинську середню школу, районний вузол зв'язку, проведено газопровід до райцентру, завершується реконструкція тепличного комбінату «Дніпро».

Транспорт[ред. | ред. код]

Район перетинає автомобільна дорога Н31 (Дніпро — Решетилівка), створюючи зручні транспортні маршрути республіканського та місцевого сполучення. Також проходять Т 0405, Т 0412, Т 0414 та Т 0441.

Територією району проходить залізнична гілка Кам'янське-Пасажирське — Новомосковськ-Дніпровський, два зупинних пункти: 50 км та Кам'янське-Лівобережне.

Населення[ред. | ред. код]

Розподіл населення за віком та статтю (2001)[4]
Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 12 100 2259 1554 3449 3277 1485 76
Жінки 13 889 1963 1523 3305 3783 2973 342


За даними Головного управління статистики в Дніпропетровській області кількість населення в районі на 1 лютого 2011 року становила 25 558 осіб[5].

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

На території району діють 13 загальноосвітніх шкіл, 2 школи-садки, дитячі художня та музична школи, будинок дитячої творчості, 10 дитячих дошкільних закладів, професійно-технічне училище №79, декоративно-прикладного мистецтва, юнацька спортивна школа.

Є бібліотеки, будинки культури, будинки дозвілля, відділення Художнього музею Дніпропетровська — Петриківський музей етнографії, побуту та народно-прикладного мистецтва.

До послуг населення районна лікарня з відділеннями, 3 дільничні лікарні, 3 медичні амбулаторії, 9 фельдшерсько-акушерських пунктів.

Політика[ред. | ред. код]

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Петриківського району було створено 14 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 48,57% (проголосували 9 785 із 20 148 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 47,47% (4 645 виборців); Анатолій Гриценко — 8,73% (854 виборців), Олег Ляшко — 8,71% (852 виборців), Сергій Тігіпко — 7,77% (760 виборців), Юлія Тимошенко — 7,58% (742 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,97%.[6]

Культура[ред. | ред. код]

Марка присвячена Петриківському живопису

У Петриківці діє Центр народного мистецтва «Петриківка», який було створено 1991 року. Це перше підприємство в Україні, де народні майстри з найманих працівників перетворилися на співвласників. Підприємство створює вироби з дерева з петриківським розписом на токарній, столярній та ручно-різьбленій основах на базі древніх народних традицій регіону. Кожний майстер працює за власними задумами, має своє творче обличчя. Колектив об'єднує 40 провідних майстрів Петриківки, серед них 20 членів Національної Спілки художників України, 5 заслужених майстрів народної творчості України. Твори майстрів з успіхом експонувалися на виставках у Польщі, Канаді, Франції, Голландії, Німеччині, США, Японії, Китаї. Замовниками виробів є вищі органи державної влади, провідні банки та установи України.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  2. Розпорядження Президента України від 11 грудня 2019 року № 484/2019-рп «Про призначення Ю.Файзулліної головою Петриківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області»
  3. Адміністративно-територіальний устрій Петриківського району на сайті Верховної Ради України
  4. Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Дніпропетровська область (осіб) - Регіон, 5 річні вікові групи, Рік, Категорія населення , Стать [Населення за статтю та віком…2001] (укр.). Державна служба статистики України. Архів оригіналу за 9 січня 2021.
  5. Головне управління статистики в Дніпропетровській області[недоступне посилання з квітня 2019]
  6. ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Процитовано 11 квітня 2016.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]