Петровський район (Донецьк)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Петровський район
Герб Петровського району
Основні дані
Країна: Україна Україна
Місто: Донецьк
Утворений: 1937
Населення: 85 399 осіб (2001 рік)
Площа: 62,4 км²
Густота населення: 1368 осіб/км²
Географічні координати: 47°56′42″ пн. ш. 37°37′01″ сх. д. / 47.945° пн. ш. 37.617° сх. д. / 47.945; 37.617Координати: 47°56′42″ пн. ш. 37°37′01″ сх. д. / 47.945° пн. ш. 37.617° сх. д. / 47.945; 37.617
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Адреса адміністрації: 83010, м. Донецьк, вул. Петровського, 5
Вебсторінка: Сторінка на сайті міськради
Голова районної ради: Герман Валерій Євгенійович
Мапа
Мапа

CMNS: Петровський район у Вікісховищі

Петро́вський райо́н — адміністративний район на заході Донецька, найвіддаленіший від центру міста. Носить ім'я радянського революціонера и державного діяча Григорія Петровського. Площа району — 62,4 км², населення — 85 399 осіб (2001 рік). Заснований у 1937 році.

Населення[ред. | ред. код]

За даними перепису 2001 року населення району становило 84452 особи, із них 19,17 % зазначили рідною мову українську, 79,91 % — російську, 0,08 % — білоруську та циганську, 0,04 % — вірменську, 0,03 % — молдовську, 0,02 % — грецьку, 0,01 % — болгарську, а також гагаузьку, німецьку, польську, румунську та єврейську мови[1].

Історія[ред. | ред. код]

В 1872 р. східною межею теперішнього Петровського району пройшла залізнична лінія Костянтинівка—Оленівка. Було засновано станцію Мандрикине. 1888 року від станції були прокладені під'їзні колії до Вознесенської копальні.

Визначні місця[ред. | ред. код]

Пам'ятник присвячений воїнам 1941—1945 рр. м Донецьк 2013 р., автори — Крилов Борис і Олесь Сидорук.
  • Палац культури імені Петровського,
  • Парк культури і відпочинку імені Петровського,
  • Петровське лісництво.
  • кінотеатр «Мир»

Мікрорайони та місцевості[ред. | ред. код]

Промислові підприємства[ред. | ред. код]

Транспорт[ред. | ред. код]

Основні автомагістралі[ред. | ред. код]

Докладніше: Вулиці Донецька
  • вулиця Петровського,
  • Вуглегірська вулиця,
  • вулиця Переможців,
  • вулиця Архітекторів,
  • вулиця Раціоналізаторів,
  • площа Перемоги.

Міський транспорт[ред. | ред. код]

Залізничні станції та зупинки[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Красников Б. А. Партизанская Петровка: хрон.-докум. очерк. — Донецк: КП «Регион»,2002. — 60с.
  • Поэты Петровки: Маленькие и большие. — Донецк-Москва, 2005.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 16 березня 2014.

Посилання[ред. | ред. код]